Австралійські вчені дійшли висновку, що древнє морське чудовисько під назвою хафгуфа (hafgufa), описане в середньовічних скандинавських рукописах, зовсім не монстр чи вимерла тварина, а лише кит, пише Успіх in UA.
Детальний опис тварини міститься у рукописі XIII століття під назвою Konungs skuggsj. Вона була написана для норвезького короля Хакона IV Старого, який правив з 1217 до 1263 року. Вчені виявили згадки про тварину і в більш давніх записах до II століття нашої ери, повідомляє vsviti.com.
Біологи описали цю стратегію харчування близько десяти років тому після того, як змогли зафіксувати на відео китів, що причаїлися з широко відкритими ротами в нерухомому вертикальному положенні біля води. Косяки риб, які нічого не підозрювали, сприймали роззявлену пащу як притулок і пливли прямо в смертельну пастку.
“Я читав норвезьку міфологію і помітив цю істоту, яка нагадувала своєю поведінкою кита під час годування. Коли ми почали вивчати його трохи глибше, ми помітили, що паралель справді вражає“, – зазначив Джон Маккарті, морський археолог із Коледжу гуманітарних наук, мистецтв та соціальних наук при Університеті Фліндерса в Австралії.
Сучасники “монстра” докладно описували його дивну манеру полювання. Вони повідомляли, що він завмирає над поверхнею води, відкриває пащу, випромінює сморід і таким чином приваблює рибу. Як виявилося, горбаті кити та смугастики Брайда також видають специфічний запах, коли зригують їжу, щоб заманити здобич.
Читайте також: У Франції знайшли замок герцога Іоанна IV, збудований у XIV столітті
Таке просте пояснення чудовиську знайдено тільки зараз із двох причин, зазначають вчені. По-перше, з появою безпілотників стало простіше вивчати звички сучасних тварин. По-друге, популяції китів лише починають відновлюватися до їхнього природного, докитобійного обсягу. У міру зростання їх чисельності змінюється і поведінка, у яких прокидаються давні інстинкти.
Залишити відповідь