Цей фрагмент, що зберігся з IIIb періоду ранньої династії (приблизно 2540−2350 до н.е.), походить із міста Ніппур — священного центру стародавнього Шумеру, пише Успіх in UA.
Табличку було виявлено ще в XIX столітті, однак її повний переклад з’явився лише тепер. У центрі оповіді — полон бога грози Ішкура (покровителя дощу) у підземному світі Кур. Його батько, верховний бог Енліль, скликає раду богів, щоб вирішити його долю. Єдиним, хто погоджується допомогти, стає Лисиця — не божество, а хитра істота, що спритно обходить небезпеки, повідомляє techno.nv.ua.
Фрагмент міфу обривається, коли Лисиця входить у Кур, відмовляється від підземної їжі та ховає її у своєму посуді. Чи вдалося їй урятувати Ішкура — невідомо.
Доктор Яна Матушак, авторка дослідження, пояснює: “Ішкур був важливим лише в межах місцевих традицій, адже південь Месопотамії мав мізерні опади, і основним джерелом води було зрошення з річок Тигр і Євфрат”.
У міфі також проглядається тема сільськогосподарського достатку — ріки повні риби, різнокольорові корови Ішкура, плодючі землі. Після викрадення Ішкура Кур починає «народжувати» і «забирати» дітей, що, ймовірно, символізує посуху та голод.
Читайте також: Вчені відтворили процес створення клинописних табличок древніми шумерами
Це один із найдавніших прикладів використання образу Лисиці як розумної рятівниці. Мотиви цього міфу — смерть, хитрість, сезонне відродження — надалі повторювались у месопотамських переказах.
Фрагмент Ni 12501 є унікальним джерелом для розуміння вірувань стародавнього Шумеру, однак дослідники наголошують на потребі подальших археологічних відкриттів для глибшого осмислення шумерської міфології.
Залишити відповідь