Нові дослідження показують, що агресія у собак може бути пов’язана не лише з вихованням чи породою, а й з глибшими нейробіологічними процесами. Вчені виявили, що ключову роль відіграє порушення роботи мозку, зокрема у зонах, відповідальних за емоції та самоконтроль, пише Успіх in UA.
У дослідженні, проведеному командою нейробіологів з Університету Гельсінкі, було проаналізовано поведінку понад 11 тисяч собак різних порід. Виявилося, що агресивна поведінка часто пов’язана з дисбалансом у роботі лімбічної системи — частини мозку, яка відповідає за страх, тривогу та реакцію на загрозу.
Цікаво, що агресія не завжди була пов’язана з породою. Наприклад, деякі породи, які вважаються «спокійними», демонстрували підвищену агресивність у стресових умовах. Натомість «бойові» породи, за умови правильного виховання, показували стабільну поведінку. Це свідчить про те, що генетика — лише один із факторів, а середовище, досвід і навіть гормональний фон мають не менше значення, повідомляє tsn.ua.
Вчені також виявили, що у собак з агресивними проявами часто спостерігається знижена активність у префронтальній корі — зоні мозку, яка контролює імпульси. Це схоже на механізми, які спостерігаються у людей з порушеннями саморегуляції, такими як тривожні розлади чи посттравматичний синдром.
Ветеринари та кінологи вже почали використовувати ці дані для розробки нових методик корекції поведінки. Наприклад, замість покарання — фокус на зниження тривожності, створення безпечного середовища та робота з емоційною стабільністю собаки. Деякі програми навіть включають нейроігри, які стимулюють мозкову активність і допомагають тварині краще контролювати свої реакції.
Читайте також: Науковці з’ясували, хто розумніший – собака чи вовк
Це дослідження змінює уявлення про агресію у собак. Ми звикли думати, що «злий пес» — це результат поганого виховання або «небезпечної породи». Але насправді агресія — це складна нейробіологічна реакція, яка часто має глибші причини. Як і у людей, емоційна нестабільність у собак може бути наслідком стресу, травми або навіть генетичних особливостей мозку.
Це відкриття дає шанс змінити підхід до дресирування та догляду за тваринами: більше емпатії, менше покарань, більше розуміння. І, можливо, саме це допоможе зменшити кількість випадків агресії, покинутих тварин і непорозумінь між людьми та їхніми чотирилапими друзями.
Залишити відповідь