Олдувайські знаряддя—одні з найдавніших технологічних артефактів, знайдених на Землі. Однак їхні справжні творці довгий час залишалися загадкою. Нове дослідження дозволяє звузити коло можливих винахідників, пише Успіх in UA.
Перші такі кам’яні інструменти були виявлені у 1930-х роках в Олдувайській ущелині (Танзанія), але схожі артефакти згодом знайшли в Ефіопії, Кенії, Південній та Центральній Африці. Найстаріші з них, датовані приблизно 3,3 мільйона років тому, були знайдені в районі Гона (Ефіопія).
Олдувайські знаряддя—грубо оброблені камені з гострими краями, створені відбиванням пластин. Їх використовували для різання, рубання та шкребання, і вони стали першим підтвердженням культурної поведінки у людській еволюції,повідомляє t4.com.
Спочатку вчені вважали, що ці інструменти могли належати Paranthropus boisei—вимерлій групі австралопітеків. Згодом перевагу надали Homo habilis, оскільки він мав більший мозковий об’єм та рухливіші руки.
Однак нещодавні знахідки внесли нові питання: артефакти віком у 3,3 млн років передують появі роду Homo. Це змусило науковців переглянути гіпотези, припускаючи, що Australopithecus garhi, Paranthropus boisei та інші ранні гомініди також могли бути їх творцями.
Щоб визначити ймовірного автора, дослідники застосували статистичну модель, яка показала, що технологія Oldowan існувала приблизно з 3,25 до 1,6 мільйона років тому—це найдовша культурна традиція в історії людства.
Дослідження також вказує, що Australopithecus afarensis не міг бути творцем, оскільки його існування не перетиналося з періодом появи цих артефактів. Тим часом Australopithecus africanus і Paranthropus robustus мали часовий збіг, але поки немає достатньої доказової бази, щоб визначити їхню причетність.
Читайте також: Українські науковці показали меч знатного скіфського воїна, знайдений на Дніпропетровщині
Найімовірніше, олдувайські знаряддя не були створені одним видом, а кількома різними гомінідами. Як Homo habilis, так і Paranthropus boisei могли розвивати ці технології незалежно або спостерігаючи один за одним.
Це дослідження вкотре доводить, що еволюція людства—не лінійний процес, а складна мозаїка взаємодії, спостереження та культурного обміну. Навіть камінь із гострим краєм може розповісти про історію більше, ніж здається на перший погляд.
Залишити відповідь