Жирафи — найвищі сухопутні тварини планети, їхня довга шия здається очевидною еволюційною перевагою: саме вона допомагає діставатися до листя на верхівках акацій, недосяжного для інших травоїдних, пише Успіх in UA.
Це дало жирафам значну перевагу в африканських саванах — навіть у найсухіші періоди вони мають доступ до їжі. Однак така адаптація має високу ціну: серце цих тварин змушене працювати з величезним навантаженням, щоб піднімати кров на кілька метрів угору, повідомляє tsn.ua.
Тиск у серці дорослого жирафа перевищує 200 мм рт. ст. — це більш ніж удвічі вище, ніж у більшості ссавців. Виходить, що навіть уві сні серце жирафа витрачає більше енергії, ніж усе тіло сплячої людини. Але нове дослідження, опубліковане в журналі Journal of Experimental Biology, показало: не лише шия, а й довгі ноги відіграють ключову роль у його виживанні. Вони зменшують навантаження на серце, адже піднімають його ближче до голови, скорочуючи шлях кровообігу.
У межах досліду вчені створили модель гіпотетичної істоти під назвою «елаффе» — тварини з тілом великої антилопи, але з довгою шиєю жирафа. Мета — з’ясувати, як би змінювалися енергетичні витрати, якби ноги були коротшими. Результат вразив: така істота витрачала б близько 21% енергії на роботу серця, тоді як у справжнього жирафа цей показник становить лише 16%, а в людини — приблизно 6,7%.
Інакше кажучи, завдяки довгим ногам жираф економить до 5% енергії, отриманої з їжі — це еквівалент понад півтори тонни рослин на рік. Така економія може стати вирішальною в сухий сезон.
Як зазначає зоолог Грем Мітчелл у книзі «Як працюють жирафи», їхні предки спершу еволюційно «відростили» довгі ноги, а вже потім — довгу шию. Це пояснюється енергетично: ноги полегшують роботу серця, тоді як шия її ускладнює. Однак така будова має і недоліки: щоб напитися, жирафи змушені широко розставляти передні ноги, стаючи вразливими для левів. Саме під час пиття вони найчастіше гинуть від нападів хижаків.
Читайте також: Вчені з’ясували, навіщо насправді жирафам плями на тілі
Дослідники нагадують, що довжина шиї має фізіологічну межу. Для порівняння, у зауропода — гігантського динозавра з шиєю понад 8 метрів — тиск у серці мав би сягати 770 мм рт. ст., аби кров дійшла до мозку. Такий рівень просто неможливий для сталого життя.
Залишити відповідь