Початок XIX століття був золотим віком для датського мистецтва та пивоваріння, пише Успіх in UA.
Зв’язок між ними виявився безпосереднім: вчені показали, що майстри живопису грунтували і лакували свої полотна, використовуючи залишки пивного виробництва.
Перша половина XIX століття вважається золотою ерою в історії культури Данії. У літературі вона пов’язана з іменами Ханса Крістіана Андерсена і Серена К’єркегора, в живописі — Крістоффера Еккерсберга, Костянтина Хансена, Крістена Кебке та інших. У цей період розквітло і місцеве пивоваріння. Досить сказати, що саме тоді було відкрито нині всесвітньо відоме виробництво Carlsberg.
Пиво безпосередньо вплинуло на полотна майстрів золотого століття Данії. За допомогою зерен і дріжджів, які використовували для його приготування, художники готували полотно до нанесення фарб. Це з’ясували вчені з Королівської академії в Копенгагені, повідомляє cikavosti.com.
Перш ніж наносити фарби на полотно, його грунтують. Грунт не дає фарбам вбиратися в тканину і при цьому не дозволяє обсипатися. Сьогодні для цього застосовують, наприклад, джессо — суміш желатинового клею, крейди і білил з додаванням фенолу, який перешкоджає росту грибків. Але в минулому готових матеріалів для грунтовки не було, і художники самостійно шукали оптимальні комбінації.
Архіви зберегли записи про те, що деякі датські майстри початку XIX століття використовували відходи пивного виробництва в складі своїх грунтів. Щоб перевірити ці повідомлення, Сесіл Андерсен (Cecil Andersen) і її колеги проаналізували хімічний склад десяти картин кисті Крістоффера Еккерсберга і Крістена Кебке.
Читайте також: У Китаї знайшли найдавніше рисове пиво
Самі полотна вчені навіть не чіпали, взявши крихітні зразки, які були забрані ще в 1960-х і відтоді залишалися законсервованими. Щоб визначити молекулярний склад ґрунтів, їх досліджували за допомогою мас-спектрометрії. Аналіз показав, що в зразках містяться білки з зерен, які використовують в пивоварінні, включаючи ячмінь, гречку, пшеницю і жито, а також протеїни пивних дріжджів Saccharomyces cerevisiae. Вони могли зробити грунт більш клейким, рівним і стабільним після нанесення.
Вчені припускають, що в той час датські пивоварні могли широко продавати залишки від виробництва напою місцевим художникам. Раніше вже було показано, що такі речовини входили до складу лаку, яким покривали готові картини, зміцнюючи їх і надаючи м’який блиск. Тепер виявилося, що пиво використовували і в основі мальовничих шедеврів того часу.
Залишити відповідь