На Львівщині на території Пліснеського городища вирощують такі сільськогосподарські культури, які там росли 1000 років тому, пише Успіх in UA.
«Ми не перші в Україні, хто практикується в експериментальній археології, однак колеги з інших установ відтворюють здебільшого виробничі процеси давніх ремесел та промислів. Ми ж обрали для себе сільськогосподарську сферу, оскільки для осілого населення, а саме такими були мешканці Пліснеська понад 1000 років тому, рільництво відігравало надзвичайно важливу роль. Використовуючи його продукти, забезпечували потреби не лише в їжі, але й в одязі», – каже науковиця Оксана Якубовська.
Цьогоріч на експериментальних ділянках біля реконструйованого слов’янського житла висіяли технічні та харчові культури: два види льону – довгунець, який використовували для виробництва полотна, та кучерявець – з нього робили олію, а також полбу (пшеницю-двозернянку), яка користувалася великою популярністю у людей середини ІХ-Х ст., і просо, з якого готували пшоняну кашу, повідомляє zaxid.net.
Уявлення про те, що саме їли і вирощували предки 1000 років тому, дає також археологія. Є зафіксовані знахідки відбитків насінин на посуді, обгорілих зернівок всередині горщиків і навіть жител, розповідає Оксана Якубовська.
Читайте також: На Київщині виявили рослину – сучасницю мамонтів
Усі п’ять експериментальних ділянок промарковані інформаційними табличками, з яких відвідувачі заповідника можуть дізнатися про ці культури. Також у Пліснеську вирощують фарбувальну вайду, яку колись застосовували як природний барвник для одягу. Відвар з її листя дає різні відтінки синього кольору.
Залишити відповідь