Науковці вперше створили шкалу оцінки залежності від солодкого

Для багатьох солодке – це джерело нав’язливого потягу, почуття провини і боротьби з собою, пише Успіх in UA.

Нове дослідження представляє першу науково підтверджену шкалу оцінки залежності від солодкого – FitMIND Foundation Sweets Addiction Scale (FFSAS), повідомляє socportal.info.

Як вважають дослідники, пристрасть до солодкого – це не просто нестача сили волі, а поведінка, схожа на залежність: з нав’язливими думками, втратою контролю та емоційними наслідками, схожими на реакції під час вживання психоактивних речовин.

Рівень споживання цукру в усьому світі зростає. Незважаючи на наявність загальних шкал харчової залежності, досі не існувало інструменту, сфокусованого виключно на солодкому – при тому, що саме цукор може особливо активно впливати на мозкову систему нагороди.

Щоб заповнити цю прогалину, дослідники з польського фонду FitMIND адаптували відому шкалу Yale Food Addiction Scale 2.0 (YFAS 2.0), спрямувавши її виключно на солодкі продукти. Їхня мета – оцінити не тільки кількість з’їденого, а й емоційні, когнітивні та поведінкові аспекти такої харчової поведінки.

У розробці FFSAS брали участь 344 дорослих із Польщі, які пройшли онлайн-опитування. Їх запитували про частоту вживання солодкого, індекс маси тіла (ІМТ), а також почуття провини, сорому і невдалі спроби скоротити споживання.

Перед публікацією шкалу перевірили 11 фахівців у галузі психології, психіатрії та дієтології. Вона показала високу надійність (коефіцієнт α = 0,85) і чітку структуру, що відображає три ключові аспекти: поведінку, емоції та думки, пов’язані з солодким.

62% учасників самі вважали себе залежними від солодкого, 53% зізнавалися в цьому оточуючим. Майже третина їла солодке кілька разів на день. Високі бали за шкалою FFSAS тісно корелювали з нав’язливими бажаннями, спробами відмовитися від солодкого і сильними почуттями провини та сорому.

Автори підкреслюють: саме емоції, а не частота споживання, є найважливішим індикатором ступеня залежності. Люди з важкою формою “солодкої залежності” відчували почуття провини щодня або навіть по кілька разів на день. Багато хто постійно давав собі обіцянки почати “нове життя з понеділка” – типова риса замкнутого кола залежності.

На думку дослідників, такі результати підтверджують ефективність FFSAS як інструменту, що відображає не тільки споживання цукру, а й глибинну психологічну боротьбу з ним.

У Польщі, як і в більшості країн, рівень споживання цукру значно перевищує норми. Це пов’язано з ризиками ожиріння, діабету 2 типу, жирового гепатозу, нестабільного настрою і навіть зниження когнітивних функцій.

“Це дослідження дає нове розуміння: пристрасть до солодкого – це не просто шкідлива звичка, а часто джерело внутрішнього конфлікту, який потребує уваги”, – вважають дослідники.

Особливу цінність FFSAS представляє для діагностики та роботи з пацієнтами з порушеннями харчової поведінки, а також для профілактики порушень обміну речовин і психоемоційного стану.

Поки що FFSAS – це пілотний проєкт. Зараз команда працює над його розширенням на ширшу вибірку, включно з чоловіками, молоддю та людьми з клінічно діагностованими розладами харчової поведінки. Також планується створення укороченої версії шкали для швидкого застосування в клініках і школах.

У перспективі інструмент може бути інтегрований у цифрові застосунки, скринінгові програми та національні кампанії зі здорового харчування.

Читайте також: У Луцьку створюють унікальні солодощі із бутонів квітів

Автори дослідження рекомендують тим, хто відчуває залежність від солодкого, зробити кілька кроків:

  • Вести щоденник харчування та емоцій: що ви їсте, як часто, які емоції відчуваєте;
  • Звертати увагу на тригери: нудьга, тривога, стрес можуть викликати бажання з’їсти щось солодке;
  • Уникати крайнощів: не варто ставити за мету повністю відмовитися від цукру – краще зменшити кількість або замінити більш корисними продуктами;
  • Підтримувати середовище: приберіть солодощі з очей, запасіться корисними перекусами, розкажіть близьким про свої цілі;
  • За необхідності – звернутися по допомогу до дієтолога або психотерапевта.

Дослідження проводилося за участю докторки біомедичних наук Йоанни Юрек, яка спеціалізується на нейрохарчуванні та метаболічних розладах.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *