Археологи знайшли сліди обробки кісток страуса у печері Марокко

У печері Іфрі н’Аммар на північному сході Марокко археологи виявили кістки страуса з чіткими слідами обробки кам’яними знаряддями.

Це відкриття датують приблизно 15 тисячами років і пов’язують із культурою іберомаврусійців, що мешкали у Північній Африці в пізньому кам’яному віці, повідомляє www.heritagedaily.com.

Сліди доісторичної обробки

Дослідники знайшли кілька фаланг (кісток пальців) страуса, одна з яких має лінійний поріз, зроблений кам’яним інструментом. Науковці припускають, що ці порізи пов’язані не з добуванням кісткового мозку, а з відділенням шкіри чи сухожиль. Це свідчить про високий рівень майстерності та цілеспрямованість дій давніх людей.

Значення відкриття

Цей випадок є рідкісним доказом використання великих птахів у господарстві доісторичних спільнот. Знахідка розширює наше уявлення про харчові та технологічні стратегії людей того часу. Вона показує, що давні мешканці Північної Африки не обмежувалися лише мисливством на ссавців, а активно використовували й інші ресурси.

Основні висновки археологів:

1. Рідкісність знахідки: рештки страуса майже не зустрічаються у північноафриканських археологічних пам’ятках.
2. Технологічна майстерність: порізи свідчать про цілеспрямоване використання кам’яних інструментів.
3. Адаптивність: давні люди пристосовувалися до різних умов, використовуючи широкий спектр ресурсів.
4. Культурний контекст: знахідка вписується у традиції іберомаврусійців, відомих своїми мікролітами та різноманітними способами здобуття їжі.

Ширший контекст

У різних регіонах Африки страуси мали не лише господарське, а й символічне значення. Наприклад, у Південній Африці відомі прикраси з яєчної шкаралупи страуса. Це відкриття в Марокко може стати важливим елементом для порівняння та розуміння ролі птахів у культурі давніх людей.

Читайте також: Вчені дослідили гравіювання на страусиних яйцях віком 60 тисяч років

Знахідка у печері Іфрі н’Аммар є унікальним свідченням того, як доісторичні спільноти використовували страусів для виживання. Вона відкриває нові горизонти для дослідження харчових стратегій та культурних практик у Північній Африці пізнього кам’яного віку.