Представники Національного музею історії України показали золотий перстень, датований орієнтовно XVIII-XIX століттями, зі вставкою камеї, вирізьбленої, ймовірно, зі слонової кістки, пише Успіх in UA.
Зкорема, фото такого артефакту опублікували на сторінці “Скарбниця Національнрго музею історії України” у Facebook.
Майстер намагався зробити вставку двокольоровою, відтінити фон. Для цього було застосовано складний процес термічної обробки.
Сюжет зображення на камеї запозичений з античної міфології – богиня молодості Геба годує орла Зевса.
“На Олімпі, де мешкали небожителі, у кожного були свої обов’язки. Геба частувала богів нектаром та амбосією – чарівними напоями, що забезпечували безсмертя. Також вона мала годувати орла Зевса, живлячи його чарівними наїдками. Згодом Геба одружилася на Гераклові (вже коли він став одним із мешканців небес) і народила двох синів – Алексіара (Помічника) й Анікета (Непереможного). Але завжди залишалася такою ж юною і чарівною. Римляни називали богиню-юнку Ювентою, споруджували їй храми і вважали, що вона уособлює вічне процвітання держави”, – розповідають фахівці.
Читайте також: Українські науковці показали унікальний стародавній перстень із зображенням богині перемоги Вікторії
На персні немає клейм, а тому важко визначити, який майстер виготовив цей перстень. Але можна цілком вірогідно припустити, що його було зроблено у подарунок коханій жінці. У XVIII-XIX століттях часто порівнювали красу жінок з красою Геби – чарівної у своїй вічній юності.
“Як писав відомий американський письменник О.Генрі про одну зі своїх героїнь: «Вона здавалася зліпком із античних зразків. Її краса була досконала. Хтось із галантних людей похилого віку, бажаючи висловити свою повагу дамі, сказав так: «Кохання до неї дорівнювало гуманітарній освіті» («Чарівний профіль»)”, – зазначають працівникик музею.
Фахівці акцентують увагу на тому, що камея на персні дуже затерта, а отже прикраса прийшлася до душі і її довго носили.
Залишити відповідь