Українські науковці показали стародавній золотий перстень із зображенням богині молодості Геби, яка годує орла Зевса

Українські науковці показали стародавній золотий перстень із зображенням богині молодості Геби, яка годує орла Зевса


Представники Національного музею історії України показали золотий перстень, датований орієнтовно XVIII-XIX століттями, зі вставкою камеї, вирізьбленої, ймовірно, зі слонової кістки, пише Успіх in UA.

Зкорема, фото такого артефакту опублікували на сторінці “Скарбниця Національнрго музею історії України” у Facebook.

Майстер намагався зробити вставку двокольоровою, відтінити фон. Для цього було застосовано складний процес термічної обробки.

Сюжет зображення на камеї запозичений з античної міфології – богиня молодості Геба годує орла Зевса.

“На Олімпі, де мешкали небожителі, у кожного були свої обов’язки. Геба частувала богів нектаром та амбосією – чарівними напоями, що забезпечували безсмертя. Також вона мала годувати орла Зевса, живлячи його чарівними наїдками. Згодом Геба одружилася на Гераклові (вже коли він став одним із мешканців небес) і народила двох синів – Алексіара (Помічника) й Анікета (Непереможного). Але завжди залишалася такою ж юною і чарівною. Римляни називали богиню-юнку Ювентою, споруджували їй храми і вважали, що вона уособлює вічне процвітання держави”, – розповідають фахівці.

Читайте також: Українські науковці показали унікальний стародавній перстень із зображенням богині перемоги Вікторії

На персні немає клейм, а тому важко визначити, який майстер виготовив цей перстень. Але можна цілком вірогідно припустити, що його було зроблено у подарунок коханій жінці. У XVIII-XIX століттях часто порівнювали красу жінок з красою Геби – чарівної у своїй вічній юності.

“Як писав відомий американський письменник О.Генрі про одну зі своїх героїнь: «Вона здавалася зліпком із античних зразків. Її краса була досконала. Хтось із галантних людей похилого віку, бажаючи висловити свою повагу дамі, сказав так: «Кохання до неї дорівнювало гуманітарній освіті» («Чарівний профіль»)”, – зазначають працівникик музею.

Фахівці акцентують увагу на тому, що камея на персні дуже затерта, а отже прикраса прийшлася до душі і її довго носили.

Успіх in UA


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *