Представники Національного військово-історичного музею України показали французьку каску Адріана зразка 1915 р., яка вважається першим військовим захисним шоломом сучасного типу, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook.
Як розповідають фахівці, солдати усіх європейських армій напочатку Першої світової війни 1914-1918 рр. мали головні убори з тканини, які візуально тяжіли до історичної традиції ХІХ ст. і не мали захисних властивостей.
Однак, дуже швидко виявилось, що в умовах позиційної війни військові в окопах найбільше потерпають саме від непрямого вогню артилерії. Тож найвразливішою частиною тіла солдата є голова, яку треба захистити від осколків, шрапнелі та усього, що летить додолу внаслідок артилерійських обстрілів.
Одними з перших зрозуміли нові реалії Великої війни французи. Наприкінці 1914 р. вони експериментували зі сталевими напівсферами, які солдат мав носити на голові під польовим кепі.
Вже у 1915 р. інженером та військовим інтендантом Луї Огюстом Адріаном було створено повноцінний сталевий шолом М1915. Він складався з 4 частин – сталевої напівсфери, двох дашків спереду та позаду і гребеня, який не тільки робив конструкцію жорсткішою, але і закривав собою вентеляційний отвір у верхній частині шолома.
“Адріанка” мала підшоломник, який складався із обруча та семи шкіряних язичків. Між обручем та шоломом існував невеличкий простір, який в теорії мав пом’якшувати удари. На практиці ж солдати часто додатково закладали між шоломом та підшоломником шматки шинельної вовни чи картону для запобігання удару головою об сталеву частину захисного спорядження.
Як це не парадоксально, але каска Адріана не зменшила статистику травмувань голови солдат на полі бою. Натомість впала статистика смертності у таких випадках, що звісно було успіхом та збільшило шанси на повернення воїна до строю.
Оскільки Франція була однією з потужних технологічних країн, новий елемент захисту швидко розійшовся військовим експортом до її союзниць. Так, каски Адріана постачалися до Бельгії, Італії, Російської імперії, Румунії, Польщі, Сербії та й загалом поширилися Європою. Окремі країни, такі як Італія, почали навіть виготовляти за французьким зразком свої власні шоломи.
Характерною візитівкою шолома є металева фігурна кокарда, яка позначала рід військ і стала чи не найпомітнішим ідентифікатором у зовнішньому вигляді французького солдата. З рештою, інші країни вживали свої кокарди, адаптуючи «адріанки» для власної армії.
Читайте також: Українські науковці показали кулемет Максима, який використовувався у війнах ХХ століття
Спершу шоломи М1915 фарбувалися у колір «bleu horizon (“блакитна далечінь”). Згодом для зменшення помітності солдата запровадили кавери на шолом, від яких зрештою відмовились. З 1916 р. солдати перефарбовували шоломи у темні відтінки синього або у коричневі барви.
До слова, у Франції шолом М1915 став одним із символів перемоги у Великій війні. Колишні солдати оздоблювали дашки своїх шоломів пам’ятними «ветеранськими» пластинами з гравіюванням та роками служби і зберігали як сувеніри та предмети гордості. Вплив традиції спричинився до того, що попри не найкращі захисні властивості, французи зберегли подібну конфігурацію шолома аж до Другої світової війни, дещо модернізувавши та спростивши конструкцію у 1926 р.
Залишити відповідь