Поблизу столиці Узбекистану археологи знайшли монету VI століття, яка змінила хронологію тюркської історії, пише Успіх in UA.
Монета з написом «Тюрк-Каган» вважається найдавнішою відомою письмовою згадкою назви «тюрк», яка випереджає інші записи більш ніж на століття, повідомляє focus.ua.
Артефакт, знайдений поблизу Ташкента, пов’язують із західнотюркським періодом. Професор, доктор Гайбулла Бабаяров з Академії наук Узбекистану ідентифікував напис согдійською писемністю як «twrk x’γ’n», що перекладається як «Тюрк-Каган».
Професор Бабаяров пояснив: «Перші згадки терміну “тюрк-каган” датуються Орхонськими написами початку VIII століття. Ця монета відсуває цей історичний маркер на кінець VI і початок VII століть, а саме на 580-610 роки».
Вчений додав, що монета могла з’явитися за часів правління кагана Істемі, важливого лідера Західного каганату Гектюрків, який керував Ферганським регіоном. Характеристики монети, зокрема її діаметр, вага і склад металу, збігаються з характеристиками інших монет періоду Ябгулук, що відрізняє її від монет, випущених за часів Ябгу-Каганату і пізнішого Західного Тюркського каганату.
Ця знахідка також суперечить давнім поглядам на Гектюрків. Раніше вчені вважали, що вони були переважно кочовиками і мало використовували валюту.
Однак ця монета, разом з понад 20 іншими з регіону, що мають такі титули, як «Джабгу», «Кабгу-каган» і «каган», свідчить про те, що частина тюркського населення була залучена в організовану торгівлю і жила в більш постійних поселеннях.
Замість того, щоб ідентифікувати конкретного правителя, словосполучення «тюрк-каган», швидше за все, слугувало ширшим символом етнічної та політичної єдності. Професор Бабаяров порівняв його з пізнішими монетами, які містили подібні фрази, що вказували на вірність певній державі.
Читайте також: В Єгипті знайшли бронзові монети із зображенням Олександра Македонського
Вчений зазначив, що на відміну від стандартизованих написів Тургеша, монети Західного Гектюрка демонструють більшу варіативність, що, можливо, відображає унікальні титули окремих правителів під час карбування.
Це відкриття демонструє історичне значення таких регіонів, як Ташкент і Фергана, як ранніх центрів тюркської цивілізації. Воно не лише зміцнює хронологію тюркської ідентичності, але й пропонує нові докази ранніх державних структур, припускаючи, що ці суспільства були значно складнішими і взаємопов’язаними, ніж вважалося раніше.
Залишити відповідь