На Львівщині знайшли залишки стародавньої культової споруди

На Львівщині знайшли залишки стародавньої культової споруди


В історико-культурному заповіднику “Стільське городище” у селі Ілів на Львівщині біля язичницького капища археологи знайшли культову громадську споруду, пише Успіх in UA.

Так, площа розкопу охопила 120 м2 на самому городищі, загальна – 200 м2. Археолог Андрій Гавінський зауважив, що знайдена пам’ятка є багатошаровою. Йдеться про комплекс давніх споруд від IV тис. до н.е. і до доби Київської Русі.

За словами фахівця, на місці розкопок знаходилося поселення представників культури лійчастого посуду (енеолітична культура, IV тис. до нашої ери). Воно, очевидно, довго не функціонувало. Тут археологам вдалося знайшти рештки кераміки і крем’яні знаряддя того періоду.

“Виявляється, що першими поселенцями на цій горі були представники так званої культури лійчастого посуду. Це, так би мовити, західні сусіди трипільців. Тут було пограниччя між цими двома великими культурами. На цій пам’ятці знаходимо імпорти трипільської кераміки. Тобто можемо говорити, що ці дві культури між собою якимось чином спілкувались, насамперед завдяки потребам у кременю, поклади якого були на території поширення трипільської культури”, – говорить Андрій Гавінський.

Другий етап, представлений на місці розкопу, це залізний період (кінець II – початок I тис. до н.е.).

“Це було перше городище. Вони укріпили цей пагорб, насипали вали, викопали рів. Тобто, можна сказати, що перше городище було тут у ранньозалізний час. А пізніше вже слов’янські племена частково використали цей вал ранньозалізного часу як першу лінію оборони”, – розповідає він.

Найбільшого розквіту Стільське городище та довколишні простори досягло у період IX-X ст., в дохристиянську епоху. Там проживали племена білих хорватів. На місці Ілівського городища виявили язичницьке капище.

“Місце розміром 50 на 50 м трикутної форми, з трьох сторін має стрімкі скелясті схили. Південна сторона мала рів до 5 м глибиною, шириною 20 м і була оточена валом. Там виявили кам’яну кладку 4 на 3 м і велику кількість кісток і вугілля. Це дало можливість трактувати це місце як капище, на якому міг стояти ідол. Вони з’ясували, що це було городище-святилище, яке не мало оборонної функції, але використовувалось для культових обрядів”, – зазначає археолог.

Львівський науковець виявив за 20 м від капища, на самому краю гори, велику споруду громадського призначення. Її довжина близько 12 м, ширина – 4 м. Така велика споруда не типова для житлових приміщень. Археолог розповідає, що це споруда для громадських зібрань, може бути пов’язана з культовим капищем.

“Ми прокопали центральну частину двома довгими траншеями і в одній з них нам вдалося зафіксувати великих розмірів наземну споруду. Вона складалася із стовпів і даху, мала приблизно прямокутну форму і зорієнтована по лінії південь-північ. Такі великі приміщення були призначені для колективних, громадських зібрань. Бо житла в цей час були невеличкі, заглиблені, розміром 3 на 3 м, з піччю-кам’янкою. А це був інший тип будівлі. Є припущення, що такі споруди могли виконувати функцію громадських зібрань для тих городищ-святилищ. Тобто люди туди приходили на якийсь короткий період відзначати якісь свої свята, здійснювати ритуали”, – каже Андрій Гавінський.

Стовпові ями мають діаметр 40 см, досить глибоко вкопані в землю – до 30-40 см. Такий стовп міг мати до 2 метрів висоти. Двосхилий дах перекривали соломою чи очеретом, пояснює археолог. Поруч з будівлею виявили і господарські ями, були фрагменти горщиків, орнаментовані хвильками. Але дослідники не зафіксували слідів вогнища всередині. Це значить, що будівля не була розрахована для довготривалого перебування людей, яких треба зігрівати. Такі будівлі, напевне, не поодинокі в цьому регіоні, але наразі віднайдена одна з перших таких будівель, каже дослідник, повідомляє zaxid.net.

Читайте також: На Рівненщині знайшли унікальну стародавню амфору

Згодом, після поширення християнства, Ілівське городище занепало. Люди переселились на інші території, однак цю ділянку могли використовувати за іншим призначенням. Археологи знайшли кераміку X-XIII ст., елементи зброї.

“Основний матеріал, що ми маємо, це приблизно X ст., хоча трапляється і пізніших століть до XIII ст. Ця громада переселилась, святилище припинило своє функціонування. Але потім могло використовуватись як сховище на випадок небезпеки. Ми там знаходили елементи зброї (залізні наконечники списів, стріл). Тобто вони там постійно не проживали, але бігали ховатись”, – додає дослідник.

Наступний етап дослідження – камеральне опрацювання знайдених матеріалів, яке дасть можливість зробити точніші висновки.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *