Пасіфлора, азиміна, актинідія, акебія, бенінказа, маклюра, хурма, банани, інжир, фісташки, годжі – це далеко не увесь асортимент «португальського саду», який розкинувся у місті Вашківці на Чернівеччині. Над його створенням працював садівник та селекціонер Дмитро Фрунза. Про нюанси вирощування деяких екзотичних рослин в Україні він розповів в ексклюзивному інтерв’ю для Успіх in UA.
За освітою Дмитро – музикант. Тривалий час він викладав у музичній школі. Проте любов до рослин, прищеплена ще у дитинстві, взяла гору.
Протягом 4,5 років Дмитро жив та працював у Португалії. Повертаючись додому, він захопив із собою саджанці екзотичних рослин та почав привчати їх до тутешніх умов.
Так у саду Дмитра з’явилася актинідія. Для вирощування цієї рослини потрібен кислий ґрунт. Процес вегетації у актинідії починається рано. Якщо цей момент випадає на період заморозків, то є ризик залишитися без урожаю. У таких випадках Дмитро радить звертатися до мульчування, яке допомагає пригальмувати процеси вегетації.
Не варто забувати й про обрізку. Адже чим більше зеленої маси, тим дрібніші плоди, бо у такому випадку актинідія направляє всі свої сили на пагони та листя.
Не обійшлося в саду у Дмитра і без хурми. Для українських фермерів ця культура вже давно припинила бути екзотикою. Та все ж не всі можуть похвалитися щедрим урожаєм цього фрукту. Найбільше проблем із вирощуванням хурми виникає саме у фермерів із західних та північних областей нашої країни. Проте Дмитро зміг знайти вихід із ситуації, роблячи рослині щеплення. До того ж, він із відповідальністю підійшов до вибору сорту. У його саду росте винятково морозостійка віргінська хурма.
Займається Дмитро і селекцією. Він прагне вивести сорти пасіфлори, які можна вирощувати у промислових садах.
«Для багатьох пасіфлора – це, перш за все, гарна декоративна рослина з незвичайними та дуже ароматними квітками. Та є види, які не квітнуть, проте дають гарні плоди. До таких належить пасіфлора інкарната», – говорить селекціонер.
Читайте також: «Кукурудза зі смаком кави, яблука та кавуна»: Михайло Нагорняк про історію та діяльність компанії «Мнагор»
При висадці цієї рослини Дмитро ретельно обирає місце, адже вона боїться застоїв води. Найкращими локаціями для вирощування пасіфлори він вважає схили або підняті грядки.
Дмитро не радить обприскувати цю рослину «хімією». Використання препаратів може призвести до гальмування процесів росту пасіфлори. До того ж, за словами Дмитра, у обробці цієї рослини особливої потреби немає. Адже він жодного разу не помічав на ній ні шкідників, ні грибкових захворювань.
Звичайно, догляд за екзотичними рослинами, які вирощуються в нехарактерних для них умовах, – це вкрай клопітка справа. Проте Дмитро готовий впоратися із будь-якими складнощами. Тим більше, у такий непростий для нашої країни час.
«Мій син зараз захищає Україну зі зброєю в руках. І я маю продовжувати працювати, щоб допомогти йому та його товаришам», – зауважує Дмитро.
Залишити відповідь