Археологи на Кіровоградщині зробили унікальне відкриття — археологічне святилище доби пізньої бронзи (XIII–XII ст. до н.е.). Це може стати одним із найважливіших відкриттів української археології останніх років.

Знахідка включає кам’яну стелу, вівтар та залишки давньої споруди, які свідчать про ритуальний характер комплексу, повідомляє zaxid.net.

Археологічні знахідки

• Кам’яна антропоморфна стела — встановлена на місці, де її знайшли, із залишками кам’яної засипки.
• Кам’яний вівтар напівовалу з глибоким заглибленням, поруч — обпалені кістки тварин.
• Велика давня споруда з вимощеною плитами гнейсу підлогою, шириною до 10 м і довжиною понад 14 м.
• Кухонні залишки — обгорілі кістки, уламки посуду, зернотерки, прясла.
• Артефакти — понад 570 уламків кераміки, бронзові проколки-шила, кам’яний абразив, підвіска від прикраси.

Наукове значення

Фахівці Інституту археології НАН України припускають, що комплекс не був житлом чи похованням, а мав ритуальне призначення. Це може бути святилище, де відбувалися жертвоприношення та культові обряди.

Контекст відкриття

Локація

• Село Селіванове, південь Кіровоградської області.
• Територія Верхнього Поінгулля — межа лісостепу та степу.

Хронологія

• XIII–XII ст. до н.е. — доба пізньої бронзи.
• Культура має синкретичний характер: поєднує елементи сабатинівської степової та білогрудівської лісостепової культур.

Чому це відкриття важливе?

• Рідкісна пам’ятка — святилища доби бронзи в Україні майже не збереглися.
• Нові знання про духовне життя давніх племен.
• Можливість створення туристичного маршруту у Кіровоградській області.
• Зміцнення культурної спадщини України та її позицій у світовій археології.

Читайте також: Археологи зафіксували нове пограбоване поховання на поселенні Острів

Археологи під керівництвом доктора історичних наук Сергія Скорого продовжують дослідження. Відкриття може стати ключем до розуміння релігійних практик населення доби бронзи на території сучасної України.