Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України продовжує дослідження середньовічного могильника та багатошарового поселення Острів. Цього разу знахідкою виявилося пограбоване поховання.
У ході польового сезону 2026 року було зафіксовано одинадцяте поховання, яке стало вже 166‑м від початку системних досліджень пам’ятки. На жаль, комплекс виявився пограбованим: грабіжницький перекоп зруйнував верхню частину жіночого кістяка, включно з черепом та кістками рук, повідомляє Острів археологічний.
Сліди цілеспрямованих нелегальних розкопок
Перекоп мав округлу форму та чітко простежувався у стратиграфії під орним шаром. До нього вела траншея зі сходу на захід, заповнена перемішаним ґрунтом. Це свідчить про навмисні нелегальні розкопки, метою яких було вилучення металевих прикрас. Водночас неметалеві предмети залишилися на місці: під щелепою збереглися скляні намистини та мушлі каурі, а також пірофілітове пряслице. У заповненні перекопу знайдено три дротяні кільця, які, ймовірно, не становили інтересу для грабіжників.
Ймовірний склад поховального комплексу
Порівняння з іншими жіночими похованнями Острова дозволяє припустити, що у зруйнованій частині могли бути браслети зі змієголовими закінченнями, фібули із зірчастими кінцівками, персні та ланцюжки з кольорових металів. Саме вони, найімовірніше, стали метою пограбування. Проте головна втрата полягає не у самих речах, а у знищенні контексту: їхнього розташування, поєднання, способу носіння та хронології.
Чому археологічні знахідки не є «колекційними речами»
Археологічні предмети мають наукову цінність лише у контексті — у зв’язку з пам’яткою, іншими знахідками та стратиграфією. Вирвані із землі незаконним шляхом, вони втрачають більшу частину інформації. Жодна експертиза чи реєстрація не здатні її відновити.
Законодавчі ризики для археології
21 липня 2026 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону України №15436, який передбачає зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Закону «Про музеї та музейну справу». Документ пропонує механізм легалізації археологічних предметів без підтвердженого походження. Це викликає занепокоєння науковців, адже правомірно здобута знахідка завжди має чіткий документальний шлях: дозвіл на дослідження, польову документацію, науковий звіт та акт передачі до державного музейного фонду. Заява про «добросовісне володіння» не може замінити цей ланцюг.
Читайте також: Археологічна експедиція «Острів»: командна робота та нові відкриття
Основні висновки
- Пограбоване поховання знищило важливу інформацію про життя жінки та її спільноти.
- Археологічний контекст є ключовим для науки, а не самі предмети.
- Нелегальні розкопки становлять загрозу культурній спадщині.
- Законопроєкт №15436 може легалізувати артефакти без підтвердженого походження.
- Музейний фонд України потребує захисту від втрати наукової цінності.
Залишити відповідь