Надзвичайна знахідка у стародавньому похованні поблизу центрального італійського узбережжя відродила інтерес до історичного поховального мистецтва етрусків, пише Успіх in UA.
Дослідники, які працюють у самому серці етруського некрополя Тарквінія, розташованому на північ від Риму, виявили докази складних камерних гробниць, що пролежали прихованими століттями
Розслідування команди з регіонального офісу спадщини призвели до обстеження порожнин на сільськогосподарських угіддях у межах відомого некрополя Монтероцці. Попередні розкопки показали, що ці порожнини насправді були давніми поховальними камерами, деякі з яких уже встигли незаконно розкопати.
Етруски були стародавнім народом, який проживав на території сучасної центральної Італії, приблизно з VIII до III століття до н. е. Вони створили свою унікальну культуру з характерною архітектурою, мистецтвом та релігійними віруваннями, які вважаються важливим історичним мостом між давніми культурами Середземномор’я та ранньою римською цивілізацією, повідомляє focus.
Одна з гробниць виявилася несподіваною: частина її лівої стіни розвалилася і відкрила доступ до глибшої камери, заповненої землею та останками. Дослідники відзначили, що на стіні були яскраві розписані сцени танців.
Археолог та директор Національного археологічного музею у Флоренції Даніеле Ф. Марас пояснив, що після того, як вони відновили доступ до поховальної камери і встановили металеві двері, археологічні розкопки дозволили виявити деякі цікаві знахідки.
Детальне дослідження показало, що розписна камера лежала під більш раннім похованням. Елементи зі старішого поховання змішалися з вмістом розписної кімнати, що було спричинено структурним руйнуванням та попередніми порушеннями грабіжниками гробниць.
Артефакти, такі як фрагменти червонофігурної кераміки, слугували ключами до древніх поховальних приношень, тоді як настінні розписи відкривали вікно у звичаї давнього суспільства.
На одній ділянці стіни зображено жвавий танець, де фігури рухаються по колу навколо флейтиста. Це відображає життєву силу і святковий дух, характерний для етруського народу. А на іншій стіні — сцена з металургійної майстерні. Вчені припускають, що це може бути міфічна майстерня бога Сетлана, етруського еквівалента Гефеста, або царська майстерня, пов’язана з родиною похованої особи.
Читайте також: У гробницях давньоєгипетської знаті знайшли “магічні” черепи крокодилів
Живопис етрусків часто мав ритуальне значення, він виконував роль комунікації між поколіннями, передаючи важливі соціальні та культурні повідомлення. Їхні розписи стін не лише прикрашали гробниці, а й розповідали історії про вірування, обряди та повсякденне життя етрусків.
Залишити відповідь