В Ірані знайшли залишки перського саду

У північно-західному Ірані, неподалік міста Тебріз, археологи ідентифікували залишки масштабного садово-паркового комплексу, який може належати до епохи Ільханідів (XIII–XIV ст.).

Знахідка в селищі Оску свідчить про існування грандіозного перського саду, що поєднував архітектурні споруди, водні канали та басейни, створюючи гармонійний простір у стилі традиційного чахар багу — символічного «чотирьохчастинного» саду, повідомляє arkeonews.net.

Історичний контекст

Перські сади завжди мали особливе значення у культурі регіону. Їхня структура відображала ідею раю на землі: чотири канали символізували ріки, а тераси та павільйони створювали простір для відпочинку та духовного натхнення. Ільханіди, монгольська династія, що правила Іраном у XIII–XIV століттях, активно переймали місцеві традиції, зокрема й садово-паркове мистецтво. Тебріз, як одна зі столиць Ільханідів, був центром політичного та культурного життя, що робить відкриття ще більш значущим.

Архітектурні особливості знахідки

Під час досліджень археологи виявили:

  • Великі басейни, які могли використовуватися як декоративні та функціональні елементи.
  • Систему водних каналів, що забезпечувала циркуляцію води та створювала прохолоду.
  • Терасовані ділянки, характерні для перських садів.
  • Ймовірні залишки павільйонів або монументальних споруд, інтегрованих у загальний ансамбль.

Ці елементи підтверджують, що комплекс мав не лише естетичну, а й символічну функцію, відображаючи велич правителів та їхню прихильність до перської культури.

Значення відкриття

Виявлений садовий комплекс може стати одним із найбільших прикладів ільханідського садово-паркового мистецтва. Його дослідження допоможе краще зрозуміти розвиток архітектури та ландшафтного дизайну в середньовічному Ірані. Крім того, знахідка має потенціал стати важливим туристичним об’єктом, що приверне увагу до культурної спадщини регіону.

Читайте також: Вчені реконструювали зовнішність чоловіка з Ірану, який жив 2900 років тому

Попри значущість відкриття, перед археологами стоять серйозні завдання: збереження залишків від руйнування, подальші розкопки для підтвердження датування та визначення точного призначення комплексу. Важливо також знайти баланс між розвитком туризму та охороною пам’ятки.

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *