Розташований на західному березі річки Кизилирмак у центральній Туреччині археологічний об’єкт
Бюклюкале продовжує вражати дослідників багатством стародавніх артефактів, пише Успіх in UA.
Серед найвизначніших знахідок цього поселення середини ІІ тисячоліття до нашої ери є деякі з найдавніших відомих зразків скляного ремесла в Анатолії, що свідчать про складну матеріальну культуру хеттів та міжрегіональний вплив, повідомляє arkeonews.net.
У руїнах кімнати R14 в районі цитаделі археологи виявили рідкісну скляну пляшку грушоподібної форми та кобальтово-блакитний кулон у формі диска. Ці знахідки датуються пізнім періодом Карум або ранньою давньохеттською епохою (близько XVII-XVI століття до н. е.) і є одними з найдавніших скляних предметів, коли-небудь знайдених у Центральній Анатолії.
Пляшка має складні декоративні мотиви — зигзаги та візерунки у формі риб’ячої кістки — що відповідають месопотамським скляним традиціям з Нузі, Ашшура та Тель-аль-Ріми. Така майстерність відображає високорозвинену техніку виробництва, відому як формування ядра, коли розплавлене скло обгортали навколо знімного глиняного ядра. Вражає те, що ізотопний аналіз показує, що ця пляшка, можливо, не була імпортована з Сирії чи Месопотамії, а виготовлена на місці, що натякає на існування ще не виявленої скляної майстерні в Центральній Анатолії або поблизу неї.
Ще більш інтригуючим є дисковий кулон, який демонструє стилістичні паралелі з жертвоприношеннями месопотамській богині Іштар. Подібні предмети були знайдені в храмах Нузі та Ашшура, зазвичай їх вішали на настінні кілочки як ритуальні прикраси. Їхня присутність у Бюклюкале свідчить не лише про культурний обмін, але й, можливо, про прямі релігійні чи церемоніальні практики, пов’язані з поклонінням хурритам. Це підтверджує вже існючі докази проникнення хурритської культури в Центральну Анатолію в цей період, впливаючи на місцеві вірування та ідентичність еліти.
Ширші розкопки Бюклюкале виявили поселення з багатим, багатоетнічним характером. Артефакти періоду торговельної мережі Карум (близько XX–XVIII століть до н. е.) перетинаються з ранніми хеттськими імперськими шарами. Археологи виявили як хеттські, так і хурритські клинописні таблички, включаючи дипломатичного листа, можливо, надісланого хеттському царю, та печатки з королівськими знаками розрізнення, такі як булли Табарна. Ці знахідки свідчать про те, що Бюклюкале служив не лише провінційним містом, а й політичним та адміністративним вузлом, тісно пов’язаним з хеттською королівською родиною.
Значення цього місця підвищують дві підземні комори (R54 та R62), що містять понад 6000 мініатюрних чаш, вишуканих булл та екзотичних предметів, таких як шкаралупа страусиних яєць та скульптури голів пантери, зроблені з мармуру та лазуриту. Сліди на стінах та незрозумілий зовнішній кам’яний канал свідчать про те, що ці кімнати використовувалися для складних церемоніальних бенкетів — можливо, ритуалів освячення будівель хаттського походження.
Археоботанічні дослідження цих кімнат виявили дивовижну різноманітність імпортованих та символічних рослин, включаючи кунжут та кукуміс (дині), що вказує на навмисне, можливо, ритуальне споживання. Дослідники підрахували, що понад 3000 людей могли брати участь у подіях, які тут відзначаються.
Ці відкриття ставлять Бюклюкале в центр ключових історичних переходів в Анатолії — від багатого на торгівлю періоду Карума до мілітаризованого піднесення Хеттської імперії. На відміну від більш відомих місць, таких як Богазкей-Хаттуса, Бюклюкале надає рідкісну можливість побачити культурний синтез та міський розвиток у прикордонному середовищі.
Читайте також: На території Лаври знайшли стародавній склоробний комплекс
Більше того, рання поява технології виготовлення скла, яка зазвичай вважається месопотамською за походженням, ставить під сумнів існуючі наративи та порушує нові питання: чи могла Центральна Анатолія відігравати більш активну роль у технологічних інноваціях протягом бронзової доби; чи були хеттські еліти споживачами – або навіть виробниками – дорогоцінних предметів розкоші.
Оскільки розкопки тривають, Бюклюкале обіцяє змінити розуміння мультикультуралізму хеттської епохи та технологічних можливостей Анатолії бронзової доби.
Залишити відповідь