На території Лаври знайшли стародавній склоробний комплекс

На території Лаври знайшли стародавній склоробний комплекс


Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” продовжує розкривати свої тисячолітні таємниці археологам, пише Успіх in UA.

Про це йдеться на офіційній сторінці Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” у Facebook.

Ще у 1951 році під час дослідження провалу у Митрополичому саду відомий археолог Володимир Богусевич знайшов залишки склоробної майстерні кінця XI – початку XII століття з горнами для виготовлення скла та рештки монастирських мурів XII ст..

На території Лаври знайшли стародавній склоробний комплекс
На території Лаври знайшли стародавній склоробний комплекс

Потім була пауза у багато десятиріч, і до справи долучилися вже сучасні науковці. У 2021 році начальник науково-дослідного відділу археології Заповідника, к.і.н. Сергій Тараненко виявив кордони розкопу від команди Богусевича та взявся далі вивчати те, що приховувала земля. І, власне, дослідив кілька об’єктів, що залишилися поза увагою у XX ст.

У Лаврі вже розпочались нові науково-дослідні роботи у Митрополичому саду. Торік тут знайшли двоярусну споруду, у якій, скоріш за все, проживали майстри цього виробничого комплексу. Першими з них були візантійці, які мали власні секрети з виготовлення скла. Майстерня, облаштована для оздоблення Успенського собору, спеціалізувалася на створенні смальти. З неї зокрема викладали дивовижні мозаїки.

“Це досвід та столітні напрацювання європейських майстрів. Адже Візантійська імперія, що відома також як Східна Римська імперія – це Європа та весь її досвід. Тож ми не просто говоримо про необхідність єднання з європейським простором зараз, а ми були його частиною ще тисячу років тому. Європейські майстри приїжджали сюди, працювали тут в Лаврі, що доводять ці дослідження”, – зауважив Сергій Тараненко.

Підмайстрами у візантійських склоробів були місцеві. Згодом іноземні фахівці поїхали, а наші хотіли продовжити справу і для цього переформатували майстерню. За словами Сергія Тараненка, приїжджі майстри, вочевидь, не поділилися з давньоруськими своїми таємницями, зокрема формулою виготовлення скла. Адже, порівнюючи знайдені матеріали, дослідники помітили різницю.

Читайте також: Українські науковці показали Євангеліє XVIII століття, надруковане в Лаврській друкарні

Археологу вже вдалося розшукати те, що не знайшов Володимир Богусевич. За кілька років досліджень науковці зібрали понад 10 тисяч одиниць матеріалу. Їх вивчать разом з новими знахідками, які ще попереду.

“Цього року ми поставимо крапку в вивченні цього унікального склоробного комплексу, охопивши дослідження Богусевича та наші за три роки, і будемо проводити розширений аналіз. Ми робимо прочистку, промивку, беремо навіть найдрібніше скло для майбутнього вивчення, для порівняння того скла, яке було в Європі, а значить, було і в нас, бо ми мали те саме”, – резюмував Сергій Тараненко.

Розкопки проводяться в межах науково-практичного семінару у співпраці з Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Усі предмети та колекції, знайдені під час проведення робіт, передадуть на постійне зберігання до відділу науково-фондової роботи Заповідника.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *