У Туреччині знайшли 12 000‑річну ДНК‑карту перших землеробів

У південно-східній Туреччині, на пагорбі над верхів’ями річки Тигр, археологи здійснюють відкриття, яке може змінити наше розуміння витоків цивілізації. Поселення Чайоню Тепесі, засноване понад 12 тисяч років тому, стало одним із ключових центрів переходу від мисливців-збирачів до перших землеробів.

Витоки осілого життя

Чайоню було відкрито у 1963 році, а перші розкопки розпочалися вже наступного року. На відміну від тимчасових стоянок кочових племен, тут археологи знайшли сліди довготривалого проживання, планованої архітектури та перших спроб вирощування рослин і приручення тварин. Це доводить, що зародження землеробства не було одномоментним явищем, а відбувалося у вигляді культурного обміну між регіонами Верхньої Месопотамії та Анатолії, повідомляє arkeonews.net.

Сучасні дослідження, які ведуться під керівництвом доцента Саваша Сараалтун з Університету Чанаккале та професорки Омюр Ділек Ердал з Університету Хаджеттепе, охоплюють понад 3 200 м² території. Тут виявлено безперервну послідовність життя від докерамічного неоліту до бронзової доби.

Соціальна організація та поховання

Особливу увагу привертає некрополь бронзової доби (близько 2900–2750 рр. до н.е.), де знайдено вісім поховань із керамікою, бронзовими та мідними виробами, а також печатками. Ці артефакти свідчать про існування економічних зв’язків та соціальних ролей, але не про жорстку ієрархію.

Дослідження понад 255 скелетів показали, що громада була різноманітною та рівноправною. Чоловіки займалися випасом худоби, жінки — виробництвом у приміщеннях, а діти долучалися до праці з раннього віку.

Генетичні відкриття

Найважливішим проривом стали результати аналізу давньої ДНК. Вчені встановили, що мешканці Чайоню мали тісні генетичні зв’язки з Месопотамією та Кавказом. Це доводить, що поселення було відкритим до міграцій та культурного обміну.

Читайте також: У США знайшли втрачені поселення корінних народів

Чайоню руйнує уявлення про лінійний розвиток цивілізації. Замість жорсткої ієрархії тут існувала співпраця, планування та інтеграція з сусідніми регіонами.

  • Чайоню — одне з перших планованих поселень людства.
  • Громада жила без чіткої соціальної нерівності.
  • Діти активно долучалися до праці.
  • Генетичні дані підтверджують зв’язки з Кавказом та Месопотамією.
  • Поселення стало важливим вузлом культурного обміну.

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *