Під час розкопок у замку Ейлін-Донан у Шотландському нагір’ї було виявлено рідкісний середньовічний інструмент для укладання волосся, який пропонує новий погляд на практики догляду за собою, пише Успіх in UA.
Артефакт, відомий як гравуар, поповнив одну з найважливіших колекцій середньовічної матеріальної культури у Сполученому Королівстві.
Гравуар, датований ХІІІ століттям, був виявлений під час розкопок, проведених FAS Heritage. Відкриття гравуару, поряд із сотнями інших артефактів, тепер малює яскраву картину життя у фортеці, коли вона була осередком життя високогірних гельських володарів, повідомляє arkeonews.net.
Винятковою знахідку робить як її рідкість, так і майстерність виготовлення. У Великій Британії відомі лише два інші екземпляри гравюрів, і це перший, знайдений у Шотландії. Виріб з Ейліна-Донана був виготовлений з рогів благородного оленя. На ньому зображена фігура в капюшоні, яка тримає книгу — зображення, пов’язані з континентальною модою середньовічної еліти.
«Цей чудовий гравюр показує нам, що еліта Ейлін-Донан цікавилася модою на континенті. Ця знахідка розкриває набагато ширшу картину життя ХІІІ та XIV століть. В цілому, знайдена колекція речей дозволяє нам уявити, як люди у стінах замку проводили свої дні — укладали волосся, працювали в кузні, чи виготовляли іграшки для дітей», – зазначила старший куратор відділу середньовічної археології та історії в Національному музеї Шотландії Еліс Блеквелл.
Знайдена колекція включає широкий спектр предметів, пов’язаних не лише з війною та правлінням, а й з музикою, ремеслами та дозвіллям. Серед матеріалів, переданих до Національного музею в Единбурзі, є брошки, шпильки для одягу та тиглі, що використовувалися для плавлення мідних сплавів, срібла та золота. Залишки дорогоцінних металів у тиглях свідчать про те, що ювелірні вироби та фурнітура для одягу вироблялися на місці, що підкреслює роль замку як центру майстерної металообробки.
Читайте також: Науковці з’ясували, як насправді виглядала зачіска Богдана Хмельницького
Колекція також проливає світло на розваги. Археологи знайшли кістяні ігрові фігурки, деякі з яких були вирізьблені з переробленої кераміки, а також залізну варгану — невеликий інструмент, який тримали в роті та перебирали, щоб створити характерний дзижчащий звук. Діти, можливо, гралися з так званими «кістками для дзижчання» — кістками тварин, у яких просвердлювали отвори та намотували на шкіряні ремінці, щоб видавати дзижчачий звук. Разом ці знахідки ілюструють, як і дорослі, і діти в стінах замку насолоджувалися дозвіллям поряд зі своїми щоденними обов’язками.
Залишити відповідь