Археологи, які проводили розкопки у Східній Німеччині, знайшли 4200-річну могилу поблизу Оппіна в землі Саксонія-Анхальт, яка містить скелет людини, яка, як вважають, могла стати «зомбі», пише Успіх in UA.
Могила зомбі, що датується тисячоліттями, проливає світло на забобони європейців бронзової доби.
Небіжчика прдавлювали великим каменем, щоб він не міг піднятися з могили і завдавати шкоди живим. Плита була товщиною чотири дюйми (10 сантиметрів), шириною 20 дюймів (50 сантиметрів) і довжиною приблизно три фути (один метр). Її функція полягала в тому, щоб завадити померлому розкопати власну могилу, як це, як відомо, робили зомбі — або, точніше, ревенанти, повідомляє arkeonews.net.
Гробницю виявили під час розкопок, які були розпочаті вздовж маршруту запланованої міжміської підземної лінії електропередач, відомої як SuedOstLink, яка передаватиме електроенергію із землі Саксонія-Ангальт у Баварію.
«Це дорослий чоловік, приблизно 40-60 років. Він лежить на лівому боці, зігнувши ноги і дивлячись на схід. На його гомілках лежить великий камінь, приблизно один метр завдовжки, 50 сантиметрів завширшки і десять сантиметрів заввишки», — сказав керівник розкопок Уве Моос на місці розкопок.
За словами Мооса, покійного могли не любити або він страждав від серйозної хвороби.
«Важкий камінь мав запобігти його поверненню», — сказав Мус.
Поховання чоловіка, можливо, походить із культури дзвонових склянок , що робить його першою подібною могилою цього періоду в центральній Німеччині.
Незважаючи на те, що історії про вампірів, зомбі були особливо поширені в Європі в середні віки, мало відомо про те, наскільки глибоко ідея ревенанта проникла в міфологію бронзового віку. Той факт, що поховання зомбі було знайдено у східній Німеччині, вказує на те, що легенди були відомі в цьому районі ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери. Тож вони могли виникнути навіть раніше, в доісторичні часи.
«Ми знаємо, що навіть у кам’яному віці люди боялися ревенантів. Тоді люди вірили, що померлі іноді намагаються звільнитися з могил», — сказала археолог і керівник проекту Сюзанна Фрідеріх.
Загальною темою багатьох стародавніх міфологій, зокрема кельтської та скандинавської, були ревенанти або зомбі. Стародавні греки також відчували страх перед ревенантами, про що свідчить їхній звичай зважувати тіла похованих. Римляни вірили в ревентантів, і згідно з великою кількістю літератури, кладучи кам’яні блоки в рот мертвих, вони не давали їм воскреснути та з’їсти плоть живих.
Читайте також: Вчені реконструювали обличчя італійського вампіра XVI століття, похованого з цеглою в роті
Щоб зупинити злісних мерців від повстання, одним із способів було покласти на тіло великий камінь. Однак це був не єдиний спосіб.
«Є могили, де труп навіть лежить на животі. Якщо він лежить на животі, він заривається все глибше і глибше, замість того, щоб піднятися на поверхню… Є також мертві тіла, які лежать на животі, які також були проткнуті списом, тому вони були практично закріплені в землі», — сказав Фрідріх.
Останки скелетів були передані до лабораторії в Галле для подальшого вивчення.
Залишити відповідь