У Хорватії було знайдено найстаріший човен ручної роботи в Середземному морі, пише Успіх in UA.
Після тисячоліть перебування на дні Адріатичного моря в Хорватії найстаріший повністю зшитий вручну човен у Середземному морі готується до свого наступного плавання. Однак цього разу човен, чиї дошки були зшиті разом, відправиться до Франції по суші для збереження.
Так, місцевий рибалка розповів археолам про залишки дерев’яного човна. Вчені знайшли це місце в 2008 році. Однак човен було вилучено з моря лише в липні минулого року, повідомляє arkeonews.net.
Човен Zambratija продемонстрував надзвичайну збереженість, сім його 12-метрових секцій залишилися цілими, незважаючи на свій вік. Він вважається рідкісним прикладом стародавньої суднобудівної традиції регіонів Істрії та Далмації в Хорватії та був видатним технологічним досягненням свого часу.
Аналіз показав, що човен Zambratija, який був знайдений у водах північно-західного півострова Істрія, був виготовлений між кінцем ХІІ і кінцем Х століття до нашої ери, знаменуючи перехід від бронзового до залізного віку.
Це робить його найстарішим повністю зшитим човном, знайденим у Середземному морі, кажуть експерти.
«Човен Zambratija є найдавнішим шитим човном в Адріатиці та Середземномор’ї, що датується періодом між останньою чвертю ХІІ століття та останньою чвертю Х століття до нашої ери. Ця технологія була специфічною для цього регіону і не має аналогів у світі. Човен служить архетипом для всіх суден, які пізніше були знайдені та побудовані в Адріатиці. Про важливість цього відкриття свідчить той факт, що Французький інститут доісторичної археології надає значну фінансову підтримку цьому проекту. Це не лише відкриття матеріального артефакту, але й розкриття технології, яка є адріатичною за своєю природою, що свідчить про нашу ідентичність і традиції майстерності, які необхідно зберегти та презентувати. Це те, що робили наші предки 3200 років тому», – сказав Дарко Комшо, директор Археологічного музею Істрії.
Вважається, що Замбратія була безщогловим човном, побудованим для семи-дев’яти веслярів. Початкова довжина судна становила близько 10 метрів, від нього залишилася лише третина. Вважається, що його використовували гістри, місцеве плем’я, на честь якого була названа Істрія. Човен був прошитий мотузками з рослинних волокон, сліди яких залишаються помітними на деревині.
За словами істориків римської доби, гістри використовували для пошиття своїх човнів вічнозелений чагарник — мітлу іспанську (Spartium junceum).
За словами археологів, у наступні століття гістри могли використовувати такий човен для піратства в північній Адріатиці, перехоплюючи римські судна, що перевозили зерно для постачання своїм військам.
Перш ніж вчені врешті-решт вирішили дістати його з води, затонулий корабель був захищений металевою конструкцією.
Читайте також: Українські археологи підняли з обмілілого Дніпра унікальний тисячолітній човен
Згодом «Замбратія» була знайдена у вигляді 15 окремих фрагментів, які були перевезені до музейного ангару. Там їх очистили, проаналізували та помітили, перш ніж помістити в спеціально побудований басейн для опріснення.
Делікатні останки будуть переміщені до басейну дослідницької лабораторії Arc-Nucleart, яка спеціалізується на збереженні та ремонті застарілих артефактів. Після того, як цю роботу буде виконано, Zambratija зможе здійснити останню подорож додому, де її буде виставлено.
Залишити відповідь