Археологи виявили підлогову мозаїку з ранньохристиянськими малюнками та майже 800 артефактів в археологічному заповіднику Марціанополіс у Девні на північному сході Болгарії, пише Успіх in UA.
Римське місто Марціанополіс (нинішня Девня) на північному сході Болгарії, мабуть, виникло як фракійське поселення. Пізніше воно було заселене еллінізованими поселенцями з Малої Азії і назване Парфенополіс.
Римський Марціанополіс був заснований близько 106 р. н. е. після походів Траяна в Дакію на північ. Поселення було названо на честь його сестри Ульпії Марціани. На перехресті між Одесосом (сучасна Варна), Дуросторумом і Нікополем-ад-Іструм, а також місцем розташування джерел, Марціанополіс став стратегічно важливим поселенням, повідомляє arkeonews.net.
Адміністративні реформи Діоклетіана наприкінці третього століття нашої ери розділили Нижню Мезію на Другу Мезію та Малу Скіфію причому Марціанополіс був адміністративною столицею першої. У середині четвертого століття нашої ери Марціанополіс пережив свій найбільш процвітаючий період. З 367 по 369 рік нашої ери східний імператор Валент використовував Марціанополіс як свої зимові поселення під час кампаній проти вторгнень вестготів у регіон. Протягом цього часу він служив тимчасовою столицею Східної імперії.
У залишках будівлі були знайдені підлогові мозаїки з ранньохристиянськими малюнками. Археологи поки не впевнені, чи була це громадська будівля, чи вона належала багатому римському громадянину.
Попереднє датування мозаїк – перша половина 4 століття нашої ери.
Знахідки нинішнього археологічного сезону в Девні містять ще тисячу бронзових монет, кілька глиняних світильників та дві глиняні посудини, які очікують наукової обробки та реставрації.
Протягом минулого археологічного сезону дослідники реставрували бронзовий посуд, виявлений у 1990-х роках у цегляній гробниці кінця ІІ – початку ІІІ ст.
Посудини мали ритуальне призначення та були пов’язані з особистістю похованого.
Він додав, що вони щедро прикрашені, а також виготовлені із особливою майстерністю. Знахідка включає посудину для розливання рідини як жертви божеству та глечик для вина з горловиною у формі трилисника (енохое). Разом з ними була знайдена проста кухонна каструля. Все це спонукає археологів припустити, що римський громадянин Марціанополя міг бути похований у гробниці, але він міг виконувати більш специфічні функції: солдата, кухаря або навіть священика.
Читайте також: У Туреччині археологи виявили унікальну мозаїку римської епохи
Кераміка, яка була виявлена на околиця давнього поселення під час розкопок у 2023 році, була відновлена. Серед них посуд для рідин. Вони містилися в конструкції з мозаїчною підлогою. Також на підлозі були знайдені розкидані монети часів імператора Феодосія II.
У 447 році гуни Аттіли захопили та зруйнували Маркіонополь після завоювання всього Балканського півострова, але не зуміли захопити Константинополь. Це визначається 20 золотими монетами, розкиданими на підлозі досліджуваної будівлі. На одній стороні монет зображено Феодосія II, а на іншій – богиню-покровительку Константинополя. Серед монет, виявлених під час розкопок Марціанополя, були монети, що належать до часів заснування міста у другому столітті. Останні датуються шостим століттям, приблизно часами імператора Юстиніана.
Залишити відповідь