У бельгійському місті Тонгерен археологи та епіграфи здійснили сенсаційне відкриття: стародавні римські дерев’яні таблички, що колись слугували основою для воскових записів, зберегли сліди письма, які вдалося прочитати майже через дві тисячі років.
Хоча віск давно зник, тиск стилуса залишив глибокі борозни у деревині. Саме ці сліди дозволили дослідникам відновити тексти, які вважалися втраченими назавжди, повідомляє www.ancient-origins.net.
Як вдалося прочитати забуті слова
Команда під керівництвом епіграфа Маркуса Шольца застосувала сучасні методи візуалізації, зокрема Reflectance Transformation Imaging (RTI). Це дало змогу відрізнити літери від природних тріщин та текстури дерева. Завдання було надзвичайно складним, адже багато табличок використовували повторно, створюючи своєрідні «паліпсести» з кількох шарів написів.
Доля табличок: від забуття до відродження
Фрагменти були знайдені ще у 1930-х роках, але їх помилково класифікували як звичайні шматки дерева. Лише у 2020 році завдяки ініціативі Елзе Хартох із Гало-Римського музею в Тонгерені вони знову потрапили до науковців. Всього збереглося 85 фрагментів, які походять із двох різних контекстів:
- Колодязь біля форуму – сюди, ймовірно, навмисно викинули та розламали таблички, щоб приховати інформацію. Дослідники називають це давньою формою «захисту даних».
- Мокра низина з побутовим сміттям – тут знайшли адміністративні копії, учнівські вправи та навіть чорновий варіант напису для статуї майбутнього імператора Каракалли (близько 207 року н.е.).
Нові імена та факти з життя провінції
Приблизно половина табличок містить читабельні сліди письма. Вони відкрили несподівані подробиці: згадки про високих посадовців – децемвірів та лікторів, що свідчить про присутність розвиненої римської адміністрації далеко на північ від центру імперії. Також зустрічаються кельтські, германські та римські імена, що підтверджує культурне розмаїття населення. Є дані про ветеранів Рейнського флоту, які оселялися в регіоні після служби.
Читайте також: Вченим нарешті вдалося перекласти шумерський міф із 4400-річної глиняної таблички
Ці таблички доводять, що навіть провінційні міста були інтегровані у складну систему Римської імперії. Вони додають нові імена та факти, яких немає у великих літературних джерелах, і показують, наскільки багатогранним було життя на північних кордонах.
Залишити відповідь