Археологи знайшли вівтар у Тікалі з ознаками ритуалів Теотіуакана, який свідчить про політичне напруження та культурний вплив IV століття, пише Успіх in UA.
Археологічне відкриття похованого вівтаря в центрі міста майя Тікаль розкриває напружені політичні відносини між двома могутніми цивілізаціями Месоамерики наприкінці IV століття нашої ери, повідомляє cikavosti.com.
Вівтар, виявлений у серці давнього міста Тікаль, був створений не місцевими майстрами, а ремісниками з Теотіуакана. Ця знахідка свідчить про значний культурний та політичний вплив, який мав Теотіуакан на Тікаль. Дослідження показує, що вівтар був частиною ширшого процесу культурного втручання та, можливо, окупації.
Стівен Х’юстон, археолог з Університету Брауна, зазначає: “Стає все більш очевидним, що це був надзвичайно турбулентний період у Тікалі”.
Цей артефакт підтверджує теорію, що еліта Теотіуакана не просто відвідувала Тікаль, а прагнула встановити там свою культурну та політичну присутність. Вівтар відображає імпортовані релігійні практики та свідчить про зміни в політичному ландшафті регіону, що відбулися більше 1600 років тому.
Місто Тікаль виникло на території сучасної Гватемали близько 850 року до нашої ери. Спочатку воно мало обмежений вплив у регіоні. До 300 року нашої ери Тікаль значно розрісся та почав активну взаємодію з Теотіуаканом, розташованим на відстані приблизно 1000 кілометрів на території сучасної Мексики.
Початкові відносини між двома центрами були переважно торговельними. Поступово вони трансформувались у більш складні та напружені. Наслідком цього стало переселення представників еліти Теотіуакана до Тікаля.
Х’юстон образно описує ситуацію: “Це майже як якщо б Тікаль підштовхнув звіра і отримав занадто багато уваги з боку Теотіуакана”.
Археологічні дослідження 2021 року виявили в Тікалі цитадель, побудовану в стилі Теотіуакана. Ще раніше, у 1960-х роках, було знайдено напис, який свідчить про усунення місцевого правителя Тікаля близько 378 року нашої ери. Його замінили правителем, лояльним до Теотіуакана.
Розписані панелі вівтаря містять зображення людини в головному уборі з пір’ям. Мистецтвознавці пов’язують цей образ із “Богом Бурі” – божеством, характерним для іконографії Теотіуакана. Стилістика розпису вказує на те, що його автор навчався мистецтву в Теотіуакані, а не в Тікалі.
Особливо показовим є вміст вівтаря – тіло дитини, розміщене в сидячому положенні. Такий спосіб похорону відповідає ритуальним традиціям Теотіуакана, а не місцевим звичаям майя. Поєднання іноземної іконографії та поховальних практик свідчить про глибоке проникнення культурних елементів Теотіуакана в серце майянського міста.
Подальша доля вівтаря також промовиста. Ця територія залишалася недоторканою протягом століть, незважаючи на її центральне розташування.
Ендрю Шерер, співавтор дослідження, зазначає: “Майя регулярно ховали будівлі і відбудовували їх. Але тут вони поховали вівтар і навколишні будівлі і просто залишили їх”.
Після періоду теотіуаканського домінування Тікаль вступив у фазу власного піднесення. Цивілізація майя досягла значної могутності в наступні століття. Проте пам’ять про взаємодію з Теотіуаканом зберігалася в культурній традиції майя.
Стівен Х’юстон відзначає цікавий аспект цих взаємин: “Існує своєрідна ностальгія за тим часом, коли Теотіуакан був на вершині своєї могутності. Для них це було щось піднесене; вони озиралися на це майже з тугою”.
Це свідчить про амбівалентне ставлення майя до періоду іноземного впливу.
Читайте також: Науковці знайшли загублений вівтар на місці воскресіння Ісуса
Відкриття вівтаря доповнює наше розуміння складних геополітичних відносин у стародавньому світі Месоамерики. Воно демонструє, що взаємодія між різними культурними центрами не обмежувалася торгівлею, а включала політичні інтервенції, культурні запозичення та тривалу історичну пам’ять. Археологічне дослідження цього артефакту пропонує унікальний погляд на формування ідентичності майя через їхні відносини з могутнім сусідом.
Залишити відповідь