Ісаак Ньютон, народжений 4 січня 1643 року в Лінкольнширі, увійшов в історію як один із найвидатніших учених світу, а його відкриття закону всесвітнього тяжіння змінило уявлення про фізику та заклало основи сучасної науки, пише Успіх in UA.
Проте популярна історія про яблуко, яке нібито вдарило його по голові й стало поштовхом до відкриття, є радше міфом, ніж фактом, повідомляє interesting.24tv.ua.
Що відомо з джерел
- У 1660-х роках Ньютон перебував у Вулсторпі через епідемію чуми. Саме тоді він розмірковував над природою сил, що діють на небесні тіла.
- Лікар та антиквар Вільям Стуклі згадував про розмову з ученим у саду, де Ньютон показав на яблуко й поставив питання: чому воно падає вниз, а не вбік чи вгору.
- Джон Кондуітт, його наступник у Королівському монетному дворі, описував, що Ньютон застосував ідею падіння яблука до руху Місяця, розмірковуючи про силу, яка утримує його на орбіті.
- Сам Ньютон у старості любив розповідати анекдот про яблуко, адже він наочно ілюстрував його відкриття.
“У 1666 році Ньютон знову пішов з Кембриджу … до своєї матері в Лінкольншир, і, розмірковуючи в саду, йому спало на думку, що сила гравітації (яка скинула яблуко з дерева на землю) не обмежується певною відстанню від Землі, а повинна поширюватися набагато далі. Чому б не на таку висоту, як Місяць, подумав він, і якщо це так, то це має вплинути на його рух і, можливо, втримати його на орбіті. Після цього він почав обчислювати, який буде ефект цього припущення, але, оскільки він не мав доступу до книг і використав загальноприйняту оцінку серед географів і наших моряків, його обчислення не збіглися з його теорією. Тож Ньютон дійшов думки, що разом із силою гравітації може існувати і домішка тієї сили, яку мав би Місяць, якби його віднесло вихором”, – писав Кондуітт.
Чому це міф
Історики, зокрема експертка Патрісія Фара, наголошують: відкриття гравітації було результатом багаторічних досліджень і складних математичних обчислень. Легенда про яблуко створює романтизований образ генія, який робить відкриття раптово й самотньо, хоча насправді Ньютон спирався на роботи Кеплера, Галілео та Декарта.
“Більше, ніж будь-який інший науковий міф, міф про падаюче яблуко Ньютона сприяє романтичному уявленню, що великі генії здійснюють доленосні відкриття раптово й ізольовано. Згідно зі спрощеними описами його книги “Математичні начала натуральної філософії”, Ньютон заклав основи сучасної фізики, ввівши поняття гравітації та одночасно здійснивши дві основні трансформації у методології: уніфікацію та математизацію. Провівши паралель між яблуком і Місяцем, він пов’язав звичайну подію на Землі з рухом планет по небу, тим самим усунувши старий арістотелівський поділ між земною та небесною сферами”, – писала Патрісія Фара.
Реальний шлях до відкриття
- У період ізоляції Ньютон розробив диференціальне та інтегральне числення.
- Він припустив, що сила, яка тягне яблуко до Землі, поширюється й на Місяць.
- Перші обчислення були неточними, але згодом він уточнив їх і сформулював закон всесвітнього тяжіння.
- У 1687 році вийшла його праця «Математичні начала натуральної філософії», яка стала фундаментом сучасної фізики.
Читайте також: Вчені оприлюднили прогнози Ньютона щодо кінця світу
Міф про яблуко Ньютона — це яскравий приклад того, як проста історія може стати символом науки. Насправді відкриття гравітації було результатом довгих років досліджень, а легенда лише допомогла зробити складну ідею зрозумілою для широкої аудиторії.
Точний опис відкриття Ньютоном гравітації може бути в його словах, сказаних незадовго до смерті: “Я не знаю, яким я здаюся світові; але самому собі я здавався лише хлопчиком, що грає на березі моря та час від часу розважається пошуком гладкішого камінця або красивішої черепашки, тоді як великий океан істини залишався переді мною невідкритим”.
Залишити відповідь