У Галицькому замку археологи нарешті змогли дістатися до приміщення, куди не заходили люди майже три століття, тому що прохід до нього було заблоковано масивною брилою фортечної стіни, пише Успіх in UA.
Ця старовинна кімната розташована під головною брамою споруди. Роботи з дослідження ще тривають, а доступ для відвідувачів наразі закритий, повідомляє drevo.uaportal.com.
Арочні склепіння, що були приховані у глибинах Галицького замку протягом майже 300 років, знову побачили світ.
“Під час стрільби з мушкетів того часу утворювалося чимало диму. Щоб захистити стрільців і не допустити отруєння, потрібна була оперативна вентиляція. Ось – вентиляційний канал”, – пояснив Юрій Лукомський, старший науковий співробітник Інституту українознавства НАН України.
Археологи вперше заглянули до цього таємничого приміщення ще минулого року – через одне з вузьких віконець за допомогою спеціальної камери. Однак потрапити всередину змогли лише тепер, оскільки прохід був заблокований уламками багатотонної стіни замку.
“Приблизно 300 років тому, під час нападу турків, тут стався потужний вибух. Обвалилися стіни. Сучасна техніка не змогла впоратися з розчищенням – залишалося лише вручну прибирати понад 150 кубометрів ґрунту, бо використання важкої техніки в археологічних роботах заборонено”, – розповідає Володимир Олійник, генеральний директор Національного заповідника “Давній Галич”.
Замок, який спочатку був дерев’яним, а згодом кам’яним, протягом століть виконував оборонну функцію, витримуючи численні ворожі напади. Його точні плани до нашого часу не дійшли, тож місце розташування в’їзної вежі залишалося загадкою. Випадково її знайшли три роки тому під час встановлення брами для охорони території під час комендантської години. За словами дослідників, ця вежа могла сягати висоти сучасного семиповерхового будинку.
Археологи припускають, що в розкопаному приміщенні могли розташовуватись каземат або склад зброї. Також існують версії, що тут могли функціонувати суд, в’язниця або навіть сховище для цінностей – своєрідний середньовічний банк. Під час досліджень були виявлені знахідки, що підтверджують ці гіпотези.
За словами дослідників, частина конструкцій Галицького замку зведена з алебастрових блоків, які колись належали Успенському собору в Крилосі – давній столиці Галицько-Волинської держави.
Однак ще більший інтерес викликає отвір у стіні, що, ймовірно, веде до одного з підземних ходів, оповитих численними легендами. Археологи припускають, що це може бути вхід у тунель, довжина якого сягала сотень метрів.
Цими таємними проходами оборонці замку та мешканці в разі облоги тікали від ворогів. Проте дослідники згадують і романтичну історію втечі – доньки галицького старости, якій батько не дозволив одружитися з коханим.
Читайте також: Полтавські археологи провели розкопки на теренах древнього Гелону
“Дочка старости змовилася зі служницею Софією Рудницькою. Вони підкупили охоронців замку і вночі, через один із таємних виходів, дісталися до Дністра. Там на них чекали човни, якими вони сплавилися в бік Вінниччини, де й провели щасливе життя”, – розповів Ігор Креховецький, науковий співробітник Національного заповідника “Давній Галич”.
Нині археологи чекають офіційного дозволу, аби продовжити розкопки. Вони наголошують, що подібні об’єкти – рідкість в Україні, адже мало яка споруда XVI століття збереглася в такому доброму стані.
Залишити відповідь