Вчені знайшли скам’янілі рештки кальмара-вампіра віком майже 200 млн років

Вчені знайшли скам'янілі рештки кальмара-вампіра віком майже 200 млн років


Палеонтологи виявили раніше невідомий вид кальмарів-вампірів, які жили близько 183 мільйонів років тому, пише Успіх in UA.

“Дійсно захоплюючим аспектом [відкриття] є те, що тварина скам’яніла зі здобиччю в зубах, таким чином представляючи надзвичайно рідкісний випадок взаємодії скам’янілого хижака зі здобиччю, заморожений в часі”, — розповів автор дослідження з Люксембурзького національного музею історії природи Бен Туй.

Раніше було виявлено численні вимерлі “вампіроморфи”, що свідчить про те, що ці істоти були основним компонентом доісторичних океанських спільнот. Але єдиним живим представником групи є глибоководний вид Vampyroteuthis infernalis, назва якого означає “кальмар-вампір із пекла”, повідомляє unian.ua.

Зразок доісторичного кальмара-вампіра, описаний в останньому дослідженні, був знайдений під час наукових розкопок, проведених у травні 2022 року в Башаражі, на південному сході Люксембургу. За оцінками, зразок відноситься до раннього юрського періоду, який тривав приблизно 201-174 мільйони років тому.

“Вид базується на одній винятковій знахідці цілого кальмароподібного головоногого молюска, який зберігає м’які частини в дивовижних деталях. Найбільш незвичайним аспектом нової скам’янілості є її чудова збереженість, включаючи залишки структур, які зазвичай не кам’яніють, як-от м’язова тканина, чорнило чи очні яблука”, — сказав Туй.

Simoniteuthis, ймовірно, був дуже схожий на сучасного кальмара, але мав вісім рук. Істота мала приблизно 38 см у довжину. Simoniteuthis був активним хижаком. Фактично, зразок зберігся з двома маленькими рибками в області рота, що свідчить про те, що він помер, коли бенкетував останнім прийомом їжі.

Читайте також: Вчені реконструювали обличчя італійського вампіра XVI століття, похованого з цеглою в роті

Simoniteuthis жив у мілкому морі вздовж узбережжя острова, розташованого там, де зараз європейський континент. Надзвичайний стан збереження цієї істоти можна пояснити умовами навколишнього середовища, присутніми в цій водоймі.

“У той час як товща води кишила морським життям, нижні води були бідні на кисень через клімат і умови циркуляції океану, які панували в той час. Завдяки бідним на кисень водам поблизу морського дна туша Simoniteuthis збереглася недоторканою замість того, щоб її розірвали падальщики”, — сказав Туй.

Науковець зауважив, що знахідка сприяє кращому пізнанню морського життя юрського періоду.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *