Сучасні дослідження все частіше показують, що вимерлі представники роду Homo мали розвинене мислення, створювали складні кам’яні інструменти та, ймовірно, надавали значення символам, пише Успіх in UA.
Нове відкриття додає ще один аспект — доказ того, що неандертальці могли займатися мистецтвом, повідомляє zn.ua.
Команда під керівництвом Франческо д’Ерріко з Університету Бордо дослідила фрагменти охри — природного пігменту на основі заліза, знайдені на неандертальських стоянках на території материкової України у Криму. Вік цих артефактів становить приблизно 70 тисяч років. Вчені проаналізували 16 зразків, використовуючи сканувальну електронну мікроскопію, рентгенівську флуоресценцію та інші сучасні методи дослідження.
Більшість фрагментів охри демонструють ознаки обробки — шліфування, надрізи та полірування, що вказує на їх практичне використання, наприклад, для обробки шкур. Водночас три зразки мали риси, які свідчать про щось інше. Один із них був спеціально сформований у вигляді предмета, схожого на шматок крейди, з помітними слідами багаторазового заточування. Інший мав відшліфовану поверхню з характерними гравіюваннями, а третій — ознаки навмисного відшаровування, що могло бути частиною процесу нанесення пігменту.
Науковці дійшли висновку, що щонайменше частину охристих матеріалів неандертальці використовували не лише для побутових цілей, а й для символічної діяльності. Це свідчить про здатність до абстрактного мислення — одну з ключових ознак культурного розвитку.
“Докази підтверджують, що деякі кримські неандертальці застосовували пігменти для створення позначок або малюнків”, — йдеться у висновках дослідження.
Охра — один із найдавніших пігментів, відомих людству. Її використовували ще в палеоліті для розпису тіл, фарбування предметів побуту, обробки шкіри тварин та створення наскельних зображень. Факт, що неандертальці також користувалися цим матеріалом, вказує на те, що вони могли володіти розвиненими художніми й когнітивними навичками задовго до появи сучасної людини на цих територіях.
За словами дослідників, знахідка не лише розширює уявлення про поведінку неандертальців, а й демонструє, що символічна культура могла з’явитися незалежно у різних представників роду Homo. Вона також підкреслює важливість регіональних досліджень, адже саме українські та кримські пам’ятки виявилися одними з ключових для розуміння ранніх проявів мистецтва.
Читайте також: Вчені з’ясували, чим насправді харчувалися неандертальці
Раніше вчені висунули гіпотезу, згідно з якою ключовим фактором вимирання неандертальців могла стати критична генетична несумісність з Homo sapiens, пов’язана з різними версіями гена PIEZO1. Варіант гена неандертальців сприяв міцнішому зв’язуванню кисню гемоглобіном, що, ймовірно, було адаптацією до холоду, однак, при схрещуванні, ця особливість могла призводити до гіпоксії, затримки росту плода або викиднів у матерів-гібридів.
Залишити відповідь