Вчені знайшли білок, що прискорює старіння мозку

Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско повідомили про відкриття білка FTL1, який відіграє ключову роль у процесах старіння мозку.

За їхніми спостереженнями, підвищений рівень цього білка у мишей призводив до ослаблення нейронних зв’язків у гіпокампі та погіршення пам’яті. Зниження його концентрації, навпаки, відновлювало когнітивні функції та покращувало здатність до навчання, повідомляє www.sciencedaily.com.

Як працює FTL1

Гіпокамп — це ділянка мозку, що відповідає за пам’ять та навчання. Саме він найбільше страждає від вікових змін. Вчені з’ясували, що:

• Високий рівень FTL1 у літніх мишей зменшував кількість нейронних з’єднань.
• Штучне підвищення FTL1 у молодих мишей викликало ефекти, схожі на старіння мозку.
• Зниження рівня FTL1 у старих мишей відновлювало втрачений зв’язок між нейронами та покращувало пам’ять.

Таким чином, FTL1 не лише прискорює старіння, а й може бути ключем до його зворотного процесу.

Метаболічний аспект

Окрім впливу на нейронні зв’язки, FTL1 уповільнює клітинний метаболізм у гіпокампі. Це означає, що клітини працюють менш ефективно, що ще більше погіршує когнітивні функції. Вчені також довели: якщо стимулювати метаболізм, негативний вплив FTL1 можна нейтралізувати.

Перспективи для медицини

Хоча дослідження проводилися на мишах, відкриття має величезне значення для майбутніх терапій проти вікових когнітивних розладів. Якщо вдасться знайти безпечні способи зниження рівня FTL1 у людей, це може стати проривом у боротьбі з деменцією та іншими хворобами, пов’язаними зі старінням мозку.

Обмеження та виклики

• Дослідження поки що не проводилися на людях.
• Переклад результатів із моделей на мишах до клінічної практики потребує часу та додаткових перевірок.
• Розробка препаратів, що впливають на FTL1, може зайняти роки.

Читайте також: Вчені дослідили, як харчування впливає на мозок

Відкриття білка FTL1 відкриває нові горизонти у вивченні старіння мозку. Це перший крок до створення терапій, які не лише сповільнюють, а й потенційно зворотно змінюють процеси вікового погіршення пам’яті.