Деякі роки здаються коротшими чи довшими залежно від особистого досвіду, але в минулому один конкретний рік справді був набагато довшим за звичайний, пише Успіх in UA.
У 46 році до нашої ери римський календар відзначив надзвичайний 445-денний рік — на 80 днів довший за стандартний сонячний рік і це не було випадковістю, повідомляє focus.ua.
Таке подовження стало результатом реформи, спрямованої на виправлення глибоко вкорінених проблем у способі відліку часу. Історики вказують на Юлія Цезаря як на ключову фігуру, що стоїть за цією важливою зміною. До його втручання римляни користувалися 10-місячним 304-денним місячним календарем, який швидко розходився з реальним сонячним роком.
Приблизно до 200 року до н. е. розбіжності були настільки значними, що такі події, як затемнення, фіксувалися не в той сезон. Щоб виправити це, чиновники час від часу додавали додатковий місяць Мерседоній, але система була непослідовною і вразливою до політичних маніпуляцій.
Великий понтифік та Колегія понтифіків могли довільно продовжувати терміни влади, коригуючи календар. У відповідь на цей хаос Цезар запровадив юліанський календар у 45 році до н. е., стандартизувавши рік до 365 днів з одним високосним днем кожні чотири роки.
Читайте також: Вчені визначили, який рік в історії став найстрашнішим для людства
Светоній, римський історик, задокументував цю реформу, зазначивши, що Цезар скасував проміжний місяць і перебудував календар, щоб він відповідав сонячному року. Проте, щоб синхронізувати нову систему з порами року, Цезарю довелося усунути решту відхилень. Він вставив додаткові місяці між листопадом і груднем попереднього року. Це перетворило 46 рік до н. е. на 15-місячний рік, який увійшов в історію як annus confusionis, або “Рік Плутанини”.
Без цієї реформи сезонні свята, сільськогосподарське планування та повсякденне життя залишалися б незбалансованими. Сучасний календар, з його високосними роками та 365-денною структурою, є спадщиною цієї давньої корекції — спроби впорядкувати сам час.
Залишити відповідь