Недавнє дослідження змінює наше уявлення про стародавні морські маршрути. Раніше вважалося, що північна Данія та південно-західна Норвегія були пов’язані за допомогою прибережного шляху протяжністю 700 кілометрів, пише Успіх in UA.
Проте Боел Бенгтсон та його колеги з Гетеборзького університету пропонують альтернативну теорію. Їхні дані свідчать про можливість прямих переходів відкритим морем на відстань понад 100 кілометрів.
Дослідники розробили спеціальний інструмент комп’ютерного моделювання для вивчення стародавніх морських подорожей. Ця програма враховує фактори навколишнього середовища та характеристики суден. Для моделювання використовувалася реконструкція човна Хьортспрінг – великого веслового каное, що датується приблизно 350 роком до н.е, повідомляє cikavosti.
Результати моделювання показують, що прямі морські переходи були можливими за певних умов. Для таких подорожей потрібен був човен, здатний протистояти хвилям до одного метра та вітру до 10 вузлів. Мореплавцям також необхідні були навички прогнозування погоди та навігації. Такі відкриті переходи, імовірно, здійснювалися лише влітку.
“Ці нові агентні симуляції, застосовані з даними про характеристики скандинавського човна бронзової доби, демонструють регулярні переходи у відкритому морі через Скагеррак,” – зазначають автори дослідження.
Ці переходи включали ділянки близько 50 кілометрів без видимої землі. Прибережний маршрут, хоч і довший, залишався безпечнішою альтернативою. Він дозволяв подорожувати цілий рік та мав зручні місця для зупинок. Однак такий шлях вимагав кількох тижнів та частих зупинок для поповнення запасів.
Читайте також: Вчені встановили, чи були скіфи кочовим народом
Створена модель має універсальне застосування. Її можна адаптувати для вивчення мореплавства будь-якого судна при наявності даних про форму корпусу та технічні характеристики. Це відкриває нові можливості для дослідження стародавніх морських цивілізацій та їхніх зв’язків.
Залишити відповідь