Науковці з Корнелльського університету (США) з’ясували, як унікальна форма черепа лисиць дозволяє їм безпечно пірнати головою у сніг під час полювання на гризунів, пише Успіх in UA.
За результатами дослідження, довга та вузька морда тварин діє як природний обтічник, що значно знижує силу удару під час зіткнення зі сніговим покривом, повідомляє sat.net.ua.
Взимку миші та інші гризуни ховаються в тунелях під снігом. Лисиці, знайшовши здобич, нахиляють голову, прислухаються до звуків під поверхнею і рішуче атакують. Дослідники встановили, що ці хижаки здатні підстрибувати на висоту понад 30–50 сантиметрів, після чого пікірують головою донизу зі швидкістю близько 16 кілометрів на годину, залишаючи над поверхнею лише задні лапи та хвіст. Цей мисливський спосіб, відомий як «мишкування», хоч і має кумедний вигляд, є надзвичайно ефективним.
«Довга морда лисиці розрізає сніг, немов ніж масло, знижуючи силу удару і захищаючи череп», – пояснив біомеханік Сонхван Джунг, співавтор дослідження.
Це відкриття особливо важливо, оскільки сніговий покрив часто буває сильно спресованим або вкритим кіркою льоду.
Для підтвердження своєї гіпотези команда Джунга вивчила черепи різних видів лисиць, надрукувала їх на 3D-принтері та провела серію експериментів, вимірюючи силу удару під час падіння у сніг. Порівняльний аналіз показав, що видовжені морди цих тварин створюють значно менший опір під час занурення у сніг, ніж ширші черепи інших хижаків, наприклад рисей, що мінімізує ризик травм.
Дослідження також виявило, що така форма морди не лише захищає від травм, а й дозволяє лисицям заглиблюватися у сніговий покрив, збільшуючи шанси швидше знайти здобич. Особливо активно цю техніку використовують песці та руді лисиці в північних регіонах, демонструючи дивовижне пристосування до суворих умов.
Читайте також: Вчені знайшли докази одомашнення лисиць 1500 років тому
Варто зазначити, що в місцевостях із тонким сніговим покривом лисиці уникають таких стрибків, віддаючи перевагу традиційному полюванню з використанням зору та слуху для переслідування здобичі на поверхні або в траві. Науковці вважають, що це еволюційний механізм самозбереження, який допомагає тваринам зберігати свої мордочки цілими.
Залишити відповідь