Вчені виявили ДНК шерстистого носорога у шлунку вовченяти льодовикового періоду

Учені зробили сенсаційне відкриття: у шлунку вовченяти, яке жило приблизно 14 400 років тому на території сучасної Росії, виявили тканини шерстистого носорога (Coelodonta antiquitatis).

Це один із останніх представників виду, що зник наприкінці льодовикового періоду. Геномний аналіз показав, що популяція носорогів пережила стрімкий колапс, ймовірно спричинений різким потеплінням клімату, повідомляє nature.com.

Чому це відкриття важливе

Дослідники наголошують, що подібні знахідки трапляються надзвичайно рідко.

Молекулярний еколог Мортен Аллентофт із Університету Кертін (Австралія) зазначив: «Ми отримали прямий доступ до генетичного матеріалу виду саме в момент його зникнення».

Це дозволяє краще зрозуміти, як кліматичні зміни вплинули на великі ссавці льодовикової епохи.

Палеоеколог Нік Роуленс із Нової Зеландії додав, що можливість відновити повний геном із такого зразка відкриває нові горизонти для дослідження еволюційної історії шерстистого носорога.

Помилка, що стала відкриттям

Спершу вчені припустили, що знайдені рештки належать печерному леву (Panthera spelaea). Проте після аналізу ДНК стало зрозуміло, що це був саме шерстистий носоріг. Радіовуглецеве датування підтвердило вік зразка — близько 14 400 років, що робить його одним із останніх відомих представників виду.

Що це означає для науки

Ця знахідка допомагає реконструювати процеси вимирання великих тварин льодовикового періоду. Вона також підкреслює, наскільки швидко кліматичні зміни можуть призвести до зникнення навіть добре адаптованих видів.

Основні висновки дослідження:

• Вовченя з’їло одного з останніх шерстистих носорогів.
• Геномний аналіз показав різке скорочення популяції.
• Причиною зникнення виду могло бути глобальне потепління.
• Зразок спершу помилково ідентифікували як печерного лева.
• Радіовуглецеве датування підтвердило вік — 14 400 років.

Читайте також: У Канаді знайшли скам’янілості нового виду давніх носорогів

Науковці сподіваються, що подібні відкриття допоможуть краще зрозуміти механізми масових вимирань та дадуть змогу прогнозувати ризики для сучасних видів, які нині перебувають під загрозою через кліматичні зміни.