Лише 22 людини можуть утримувати колонію першопрохідців достатньо довго, щоб встановити людську присутність на Марсі, пише Успіх in UA.
Такого висновку дійшла група дослідників зі США, яка за допомогою моделювання та симуляції визначила мінімальну початкову чисельність населення для успішної колонії на Марсі, яка буде процвітати і надалі.
Менша чисельність — і ваша колонія може стати невдачею, яка повторить долю «Володаря мух» (роман Вільяма Ґолдінґа), або навіть гірше.
У матеріалі зазначається, що попередні дослідження свідчили, що колонія має складатися зі 110 осіб. Однак, як виявилося, це не найоптимальніша кількість, і людям може не вистачити їжі та води, повідомляє psm7.com.
Але справа не лише в кількості людей. Дослідники виявили, що змодельована марсіанська колонія повинна мати правильне поєднання типів особистостей для тривалої спільної роботи в дуже ізольованому середовищі, інакше все це може просто піти шкереберть.
Екіпажна місія на Марс у найближчому майбутньому людства починає здаватися скоріше неминучістю, ніж можливістю. Поки ми не побуваємо там, ми не дізнаємося, наскільки життєздатною може бути довгострокова колонія або база, але ми точно знаємо, що це буде важко, з багатьма проблемами, які потрібно буде вирішити.
«Окрім видобутку кількох основних мінералів і води, колонізатори будуть залежати від поставок із Землі і поповнюватимуть запаси необхідного за допомогою технологічних засобів, наприклад, розщеплення марсіанської води на кисень для дихання і водень для палива, — пишуть дослідники. — Окрім технічних та інженерних викликів, майбутні колоністи також зіткнуться з психологічними проблемами та проблемами людської поведінки. Наша мета — краще зрозуміти поведінкові та психологічні взаємодії майбутніх марсіанських колоністів за допомогою агентно-орієнтованого моделювання (ABM-моделювання)».
Читайте також: Вчені вирішили побудувати ліфт на Марс
Агентне моделювання — це метод, який зазвичай використовується в медичних або економічних дослідженнях. По суті, це комп’ютерні симуляції, призначені для вивчення взаємодії автономних «агентів», що приймають рішення в системі. Хоча зазвичай вони зосереджені на людях, система також може включати об’єкти, місце розташування та плин часу.
Залишити відповідь