Коли ми говоримо про тропічних тварин – від птахів до риб – перший епітет, який спадає на думку, це “яскраві”, пише Успіх in UA.
Але чому природа у цих теплих регіонах Землі така барвиста? Що змусило мешканців тропічних лісів та вод розвинути ці різноманітні відтінки? За словами Оскара Пуебла, еколога риб із Центру морських досліджень імені Лейбніца в Німеччині, який прокоментував це явище, загалом тварини схильні використовувати колір для спілкування, повідомляє www.obozrevatel.com.
“Це може бути спілкування з представниками вашого виду – наприклад, для залучення партнера. Це може бути маскування, щоб уникнути хижаків”, – пояснив науковець.
Причини та методи цієї колірної комунікації сильно різняться залежно від виду та середовища. Птахи схильні набувати кольорових пігментів, таких як червоні, помаранчеві і жовті, через наявність каротиноїдів у своєму харчуванні. Отримане яскраве забарвлення вони використовують, щоби привабити партнера або встановити домінування. Тим часом, риби та молюски використовують складні мікроскопічні структури всередині своїх клітин, щоб заломлювати світло і таким чином змінювати свій колір задля маскування від хижаків. Але чи то на суші, чи під водою, тропічні умови відіграли величезну роль у цій еволюційній адаптації.
“Існує кореляція між розмаїттям певної спільноти та кількістю кольору чи розмаїттям у забарвленні, яке демонструють різні види”, — сказав Роберто Арборе, еволюційний біолог із Дослідницького центру біорізноманіття та генетичних ресурсів у Португалії, який спеціалізується на папугах.
“Якщо ви живете в дуже різноманітному співтоваристві, наприклад, у тропічному лісі, вам потрібно розпізнавати особин одного виду, тому що взаємодія з особинами різних видів може бути дуже витратною з точки зору, наприклад, спарювання”, – додав учений.
Так птахи в першу чергу покладаються на свій зір, щоби сприймати світ. Величезна кількість пернатих у тропічному лісі створює сильну конкуренцію за те, щоб виділитися. І це призводить до надзвичайного розмаїття кольорів та візерунків, які демонструють папуги, колібрі, тукани та інші птахи, що мешкають в тропіках.
Однак, за словами Пуебла, самі тварини сприймають своє яскраве забарвлення інакшим чином, ніж люди. Це особливо актуально для морських систем. Через те, як світло поширюється у воді, червоний розсіюється дуже швидко, що, як не дивно, робить його ідеальним кольором для маскування. Аналогічно, яскраві візерунки, які одразу кидаються в очі людині, насправді багатьом дрібним рибам ховатися від хижаків у прозорих водах коралових рифів.
“У рифових риб багато синього і жовтого, але багато риб цього не бачать”, – сказав Пуебла. Він пояснив, що це дуже контрастні кольори, тому мешканці тропічних вод використовують його, щоби візуально розмити свій силует для маскування.
Читайте також: Вчені з’ясували, як виглядали африканські тропіки понад 20 млн років тому
Висока різноманітність і хороша видимість у тропічних середовищах забезпечують сильний еволюційний тиск на барвистий зовнішній вигляд. Але є також фізіологічне пояснення такої барвистості серед тварин, які мешкають поблизу екватора, каже Арборе. Виробництво кольору, чи то за допомогою пігментів чи мікроструктурних особливостей, потребує вкладення енергії. У теплих регіонах її не бракує, а от у суворіших середовищах, таких як тундра чи пустеля, енергія в дефіциті, тому тамтешні мешканці не такі барвисті. Зазвичай тропічні довкілля більш багаті.
“Умови щедріші з погляду енергії, доступності їжі, м’якшого клімату, що надає сильний вплив на фізіологію тварин у тропічних середовищах. Різні види насправді можуть вкладати більше енергії в колір, тому що там більше достатку, і фізіологічна вартість буття яскравим знижується”, – сказав учений.
Залишити відповідь