Давні мисливці на території сучасної Німеччини навчилися метати списи щонайменше 300 тисяч років, тобто задовго до заселення Європи предками сучасних людей, пише Успіх in UA.
На це вказав аналіз збережених дерев’яних руків’їв списів, які були пристосовані саме до метання. Науковці припускають, що метання списів могло бути пристосуванням до полювання на великих тварин, які могли втекти чи напасти, якщо до них наближалися.
Раніше науковці вже намагалися розрізнити списи для метання та проштрикування здобичі за будовою їхніх наконечників, але виявилося, що наконечники цих двох типів списів мають подібну будову. Тому дослідники сфокусувалися на розташування центра мас у руків’ї списа, адже для успішного метання центр мас має бути ближчим до верхівки списа, повідомляє nauka.
Науковці проаналізували списи з Німеччини віком 300 та 120 тисяч років. Як з’ясувалося, списи віком 300 тисяч років мали будову саме списів для метання, тоді як новіший, віком 120 тисяч років, — списа для проштрикування здобичі. Ще один спис, віком 400 тисяч років зі Сполученого Королівства, не вдалося віднести до жодної категорії, бо його руків’я збереглося лише частково.
Читайте також: Вчені встановили, що перші фермери Скандинавії винищили популяцію мисливців-збирачів
Дослідники вважають, що перші списи допомагали полювати на великих тварин з відстані 10-20 метрів. А оскільки перші докази полювання родичів людей на великих тварин датують ще двома мільйонами років тому, то мисливці могли почати метати списи ще раніше, ніж 300 тисяч років тому. Утім довести це неможливо без руків’їв списів, які погано зберігаються, адже були виготовлені з дерева.
Залишити відповідь