Після прибуття перших фермерів у Скандинавію 5900 років тому популяція мисливців-збирачів була знищена протягом кількох поколінь, згідно з новим дослідженням Університету Лунда у Швеції, пише Успіх in UA.
Результати, які суперечать поширеній думці, засновані на аналізі ДНК скелетів і зубів, знайдених на території сучасної Данії.
Міжнародна дослідницька група, членом якої є Університет Лунда у Швеції, змогла зробити нові висновки про вплив міграції на давнє населення, вилучивши ДНК із частин скелета та зубів доісторичних людей, повідомляє arkeonews.net.
Дослідження показує, серед іншого, що за останні 7300 років у Данії відбулося дві майже повні зміни населення. Перша зміна популяції відбулася 5900 років тому, коли фермерське населення з іншим походженням і виглядом витіснило збирачів, мисливців і рибалок, які раніше населяли Скандинавію. За кілька поколінь майже вся популяція мисливців-збирачів була знищена.
«Цей перехід раніше представляли як мирний. Однак наше дослідження свідчить про протилежне. Крім насильницької смерті, ймовірно, що нові патогени від худоби добили багатьох збирачів», — каже Енн Біргіт Нільсен, геолог і керівник лабораторії радіовуглецевого датування Лундського університету.
Тисячу років потому, приблизно 4850 років тому, відбулася ще одна зміна популяції, коли люди з генетичним корінням у Ямній – люди, що пасли худобу з півдня росії – прийшли до Скандинавії та знищили попереднє фермерське населення. Знову ж таки, це могло включати як насильство, так і нові патогени. Ці люди вели в степах напівкочовий спосіб життя, приручали тварин, утримували домашню худобу та пересувалися по великих просторах на конях і возах. Люди, які оселилися на цих землях, були сумішшю людей ямної та східноєвропейського неоліту. Цей генетичний профіль є домінуючим у сучасній Данії, тоді як профіль ДНК першої популяції фермерів був фактично стертий.
«Цього разу також відбувся швидкий оборот населення, практично без нащадків від попередників. Ми не маємо стільки матеріалу ДНК зі Швеції, але те, що є, вказує на подібний перебіг подій. Іншими словами, багато шведів значною мірою також є нащадками цих напівкочівників», — каже Енн Біргітте Нільсен, яка надала кількісні дані про пилок, які показують, як змінювалася рослинність у зв’язку зі змінами населення.
Читайте також: У Нідерландах знайшли кістку з галюциногенним насінням, датовану І століттям нашої ери
Результати не просто перекреслюють попередні теорії про любовні та мирні зустрічі між групами людей. Дослідження також забезпечує поглиблене розуміння історичних міграційних потоків та інтерпретацію археологічних знахідок і змін у рослинності та землекористуванні, виявлених у палеоекологічних даних.
«Наші результати допомагають розширити наші знання про нашу спадковість і наше розуміння розвитку певних захворювань. Щось, що в довгостроковій перспективі може бути корисним, наприклад, у медичних дослідженнях», – підсумовує Енн Біргіт Нільсен.
Окрім Лундського університету, у дослідженні взяли участь близько 40 європейських, американських та австралійських вищих навчальних закладів та організацій.
Залишити відповідь