Науковці оприлюднили результати дослідження, яке може пояснити призначення близько 5 200 загадкових отворів, висічених уздовж довгого хребта в передгір’ях Анд, пише Успіх in UA.
Цю споруду, відому як Монте-Сьєрпе, вперше зафіксували у 1933 році на аерофотографіях National Geographic, і відтоді її походження залишалося незрозумілим, повідомляє techno.nv.ua.
Нове дослідження команди археолога Джейкоба Бонгерса з Університету Сіднея показує: отвори могли спочатку слугувати ринковим майданчиком, а пізніше — системою обліку.
Монте-Сьєрпе — це смуга довжиною близько 1,5 км і шириною у 7−8 отворів. Загалом там близько 5 200 ям, частина з яких зміцнена камінням. Така масштабна праця потребувала ретельного планування.
Бонгерс формулює ключове питання:”Чому давні люди зробили понад 5 000 отворів у передгір’ях південного Перу? Це були сади? Водозбірники? Чи вони виконували сільськогосподарську функцію?”
Він додає, що команда отримала дані, які дають нові підказки щодо призначення комплексу.
Довго вважали, що це інкська конструкція, адже Імперія інків прийшла в цей регіон приблизно у 1400-х роках. Але радіовуглецевий аналіз вугілля з однієї з ям показав дату 1320−1405 роки. Це означає, що частина матеріалу могла з’явитися до приходу інків. На цих землях до цього довго жили представники культури Чінча, і саме вони, ймовірно, створили й використовували комплекс.
Знахідки кераміки на поверхні також підтверджують цей період.
Найважливішою частиною дослідження стала мікроботанічна експертиза 19 ям. У зразках виявили крохмальні зерна та пилок кукурудзи, рослин родини амарантових (тира, кіноа та інші), різних злаків, а також гарбузових. Це вказує на те, що у ямах могли зберігатися харчові продукти.
Крім того, знайшли рослини, з яких робили кошики, — очерет і вербу. Це підсилює припущення, що продукти могли лежати у плетених ємностях.
Бонгерс припускає: «Можливо, це був доінкський ринок, щось на кшталт блошиного. Тут могли зустрічатися морські торговці, каравани лам, фермери, рибалки та інші мешканці регіону, щоб обмінюватися товарами — наприклад, кукурудзою чи бавовною».
Дрон-зйомка показала з повітря структуру, якої не видно з землі: отвори розташовані блоками, що нагадують інкський кіпу — систему обліку на вузлових мотузках.
Це дає підстави припускати, що інки могли використати вже існуючу конструкцію як реєстр для збору податків.
«Я розглядаю ці отвори як соціальну технологію, яка спочатку об’єднувала людей, а згодом стала великою системою обліку в імперії інків», — каже Бонгерс.
Він додає, що лишається чимало запитань: чому такі споруди зустрічаються лише тут і чи можна вважати Монте-Сьєрпе «ландшафтним кіпу».
Читайте також: Вчені відтворили зовнішність жінки, яку вважали еталоном краси в епоху Середньовіччя
Археологи планують другу фазу польових робіт: зібрати більше зразків, провести додаткове датування та детальніше вивчити кіпу з цієї долини, щоб підтвердити або уточнити нові висновки.
Залишити відповідь