Вчені назвали нову гіпотезу походження Лохнеського чудовиська: дослідники з Університету Отаго вивчають еволюційні лінії рідкісних рептилій, зокрема туатару, щоб пояснити феномен «Нессі» як біологічну аномалію, а не міф. Генетичні дослідження eDNA з озера Лох-Несс тривають із 2018 року.
Що досліджують вчені з Отаго
Професор Ніл Ґеммел з Університету Отаго (Нова Зеландія) очолює міжнародну команду, яка з 2018 року проводить масштабне дослідження озера Лох-Несс за допомогою технології екологічної ДНК (eDNA). Цей метод дозволяє виявити сліди живих організмів у воді — від бактерій до великих тварин — без необхідності їх фізичного спостереження.
У 2025 році команда розширила дослідження, зосередившись на рідкісних еволюційних лініях рептилій, таких як туатара — ендемічна тварина з Нової Зеландії, яка належить до роду, що виник ще до динозаврів. Туатара має унікальні біологічні риси: третє око, здатність до довгожиття, та генетичну стабільність.
Вчені припускають, що подібні риси могли зберегтися у невідомих глибоководних видів, які мешкають в ізольованих екосистемах, таких як Лох-Несс. Саме тому дослідники порівнюють генетичні маркери туатари з даними, отриманими з озера, щоб виявити можливі збіги або аномалії.
Що показали аналізи ДНК з озера Лох-Несс
У ході дослідження було зібрано понад 250 зразків води з різних ділянок озера — включно з глибинами понад 200 метрів. Зразки були секвеновані та порівняні з глобальними базами даних ДНК.
Результати показали:
- немає слідів великих рептилій, таких як плезіозаври (популярна теорія про «Нессі»);
- виявлено ДНК вугрів, лосося, форелі, бактерій та інших типових мешканців озера;
- висока концентрація ДНК вугрів дала підстави для гіпотези, що деякі спостереження «Нессі» могли бути спричинені гігантськими особинами цього виду.
Однак дослідники не виключають, що невідомі або рідкісні види з унікальними генетичними рисами можуть залишатися невиявленими через обмеження баз даних або мутації. Саме тому порівняння з туатарою та іншими «живими викопними» стало новим напрямом дослідження.
Читайте також: У Новій Зеландії виявили хребець “Нессі” віком понад 200 млн років
Біологічна аномалія чи культурний міф?
Професор Ґеммел наголошує: головна мета дослідження — не довести існування чудовиська, а вивчити біорізноманіття озера Лох-Несс. У цьому контексті «Нессі» виступає як символ когнітивного упередження: люди схильні бачити незвичне там, де є природні явища.
Водночас науковці визнають, що міф про Лохнеське чудовисько має культурну цінність і стимулює інтерес до науки, екології та генетики. Саме тому дослідження продовжуються, а нова гіпотеза — про біологічну аномалію, пов’язану з рідкісними рептиліями — стала одним із найцікавіших напрямів у криптозоології 2025–2026 років.
Залишити відповідь