Вчені нарешті розкрили таємницю іржання коней

Міжнародна команда дослідників зробила сенсаційне відкриття: кінське іржання складається з двох різних звуків, які тварина видає одночасно. Це явище отримало назву біфонація.

Коні поєднують низький тон, що виникає завдяки вібрації голосових зв’язок, із високочастотним свистом, який утворюється всередині гортані. Така здатність дозволяє їм передавати складні емоційні сигнали, що робить їхню комунікацію унікальною серед великих ссавців, повідомляє www.sciencedaily.com.

Як працює «подвійний голос»

Вчені провели експерименти з гортанями коней, використовуючи звичайне повітря та гелій. Коли органи наповнювалися гелієм, висота свисту змінювалася, що підтвердило його аеродинамічне походження.

Це відкриття стало першим підтвердженням того, що великі ссавці можуть використовувати ларингеальний свист.

«Коні буквально співають двома голосами одночасно, і це відкриває новий вимір у розумінні їхньої поведінки», — зазначають дослідники.

Еволюційний аспект

• Пржевальські коні також демонструють біфонацію.
• Ослів та зебр така здатність не стосується — вони не мають високочастотного свисту.
• Це свідчить про те, що коні еволюційно розвинули унікальну систему вокалізації.

Таким чином, іржання коней не лише сигналізує про емоції, а й може містити багатошарову інформацію, корисну для соціальної взаємодії у стаді.

Чому це важливо

Відкриття змінює наше уявлення про комунікацію тварин. Якщо раніше вважалося, що великі ссавці мають обмежений набір звукових сигналів, то тепер зрозуміло: коні здатні передавати значно більше інформації, ніж ми думали.

Потенційні наслідки для науки:

• Нові підходи до дослідження емоційної поведінки коней.
• Використання біфонації для покращення взаємодії між людьми та тваринами.
• Розширення знань про еволюцію вокалізації у ссавців.

Читайте також: Вчені з’ясували, чому інколи коні покривалися мильною піною

Коні виявилися справжніми «вокальними майстрами», які можуть одночасно співати двома голосами. Це відкриття не лише додає нових штрихів до портрету цих благородних тварин, а й відкриває перспективи для глибшого розуміння комунікації у світі живої природи.