Вчені виявили викопного павука, який став найбільшим із знайдених на континенті — і, можливо, одним із найбільших у світі, пише Успіх in UA.
Новий вид отримав назву Megamonodontium mccluskyi і був описаний у рецензованому дослідженні. Довжина тіла павука становить 23,3 міліметра — приблизно в п’ять разів більше, ніж у його найближчих сучасних родичів із Південно-Східної Азії. Хоча це не здається величезним у загальному масштабі, для павуків це справжній гігант, повідомляє techno.nv.ua.
Особливо вражає те, що цей викопний павук належить до вимерлої лінії щітконогих пасткових павуків (родина Barychelidae), які сьогодні мешкають переважно в тропічних регіонах, таких як Папуа-Нова Гвінея та Сінгапур. Це перший у світі викопний представник цієї родини і лише другий викопний павук з групи мігаломорфів, знайдений в Австралії.
«Ми дуже рідко знаходимо викопних павуків в Австралії, – зазначив доктор Метью МакКеррі з Австралійського музею, провідний автор дослідження. – Це важлива частина пазлу в розумінні еволюції павуків на континенті».
Фосилію було знайдено на ділянці McGraths Flat у штаті Новий Південний Уельс. У той час регіон був вологим тропічним лісом, багатим на рослинність і тварин, включно з рибами, комахами та квітковими рослинами. Сьогодні це суха рівнина, і така різка зміна середовища робить місце справжнім скарбом для дослідження кліматичної історії Австралії.
Фосилія збереглася у дрібнозернистому гетиті з такою деталізацією, що дослідники змогли за допомогою сканувальної електронної мікроскопії розглянути мікроскопічні особливості — кігті, волоски на лапках (сети) та навіть внутрішні враження стінки тіла. Ці характеристики дозволили точно класифікувати вид і встановити його спорідненість із сучасними тропічними павуками роду Monodontium.
Згідно з дослідженням, ця давня лінія процвітала в часи, коли Австралія була вологішою, але почала зникати внаслідок поступового висихання континенту під час міоцену. Знахідка є прямим доказом того, що аридизація спричинила локальні вимирання не лише великих ссавців, а й менш досліджених безхребетних, таких як павуки.
Попри те, що павуки — одні з найдавніших наземних тварин на Землі, вони майже не представлені у викопному літописі. Їхні м’які тіла та поведінка — самки часто залишаються в норах — роблять процес фосилізації малоймовірним. В Австралії за всю історію було зафіксовано лише чотири фосилії павуків.
Саме тому Megamonodontium mccluskyi є справжнім проривом. Він не лише представляє новий рід і вид, а й завдяки винятковому збереженню дозволяє вивчати риси, які зазвичай не зберігаються — зокрема зубчасті візерунки на кігтях і структуру сет. Ці ознаки допомагають науковцям точніше простежити еволюційні зв’язки та зрозуміти, як різні родини павуків адаптувалися — або не змогли адаптуватися — до змін навколишнього середовища.
McGraths Flat вже вважається одним із найважливіших місць викопних знахідок у Південній півкулі. Окрім павука, дослідники виявили детально збережені фосилії листя, квітів, комах і навіть нейронних тканин стрибучих павуків — усе це свідчить про колись процвітаючу екосистему тропічного лісу, яка раптово поступилася сухому клімату.
Читайте також: Науковиця розповіла, чи дійсно на Землі жили доісторичні павуки-гіганти
Такі дослідження не лише показують, які види ми втратили, а й дають уявлення про те, як кліматичні зміни — подібні до сучасних — можуть впливати на екосистеми. Згідно з публікацією Science Advances, фосилії з McGraths Flat зберігають навіть субклітинні структури, що забезпечує безпрецедентну деталізацію вивчення вимерлого життя.
Зникнення Megamonodontium відображає ширшу тенденцію в екологічному минулому Австралії: разом із відступом тропічних лісів зникали й види, які залежали від них. Сьогодні вчені аналізують ці закономірності, щоб краще зрозуміти майбутнє біорізноманіття в умовах сучасного кліматичного тиску.
Залишити відповідь