Науковці дослідили скам’янілість риби, яка мала зуби зверху та на дні рота, які працювали як друга щелепа, пише Успіх in UA.
Риба, Platysomus parvulus, віком 310 мільйонів років, мала незвичний спосіб харчування — так званий «укус язика», який допомагав пережовувати тверду їжу, наприклад мушлі чи комах, повідомляє techno.nv.ua.
Сьогодні більшість риб використовують щелепи, щоб кусати та жувати, але деякі мають додаткові зуби, які працюють як друга щелепа. До цього найстарішими відомими рибами з таким пристосуванням вважали риб віком близько 160 мільйонів років.
Міжнародна команда дослідників використала високоточне КТ-сканування, щоб відновити внутрішню будову скам’янілості, знайденої у кам’янистих формаціях Карбону в англійському графстві Стаффордшир.
Професор Сем Джайлс з Університету Бірмінгема зазначив:«Наше відкриття допомагає зрозуміти, як риби еволюціонували після масового вимирання в кінці девонського періоду, яке знищило багато видів. Після цього риби почали змінювати форму тіла та способи харчування».
Механізм «укусу язика» передбачає наявність двох наборів зубів — на даху рота та на зябровому скелеті, які працюють разом, щоб захоплювати й розчавлювати здобич.
Скам’янілість Platysomus збереглася у тривимірному вигляді, що дозволило вченим «зазирнути» всередину рота та цифрово розібрати його анатомію. Це показало багаточастинну нижню зубну пластину та вузьку верхню, кожна з одного шару гострих зубів. Це свідчить про проміжну стадію еволюції більш складних систем «укусу язика», які з’являться у пізніших риб, таких як Bobasatrania.
Співавтор дослідження, доктор Меттью Колманн з Університету Луїсвілля, пояснив:«Пізніші риби, наприклад група Bobasatrania, мали більш розвинений „укус язика“ і взагалі не використовували щелепи, покладаючись на нього для подрібнення твердої їжі. Platysomus parvulus — це „відсутня ланка“ між простими рибами з щелепами та більш розвиненими „язиковими кусачами“».
Читайте також: На Чернігівщині знайшли залишки житла рибалок гетьманської доби
Відкриття показує, що після кінця девонського масового вимирання риби активно експериментували з новими способами харчування.
Професор Метт Фрідман з Університету Мічигану додав:«„Укус язика“ — лише одна з багатьох інновацій у харчуванні, що з’явилися в цей період. Ця риба демонструє важливий еволюційний крок і допомагає зрозуміти, як функціонували стародавні екосистеми та як з’явилися сучасні лінії риб».
Залишити відповідь