Через півмільйона років мисливці за скам’янілостями виявили останки понад 500 скам’янілостей у каламутних водах річки, пише Успіх in UA.
Близько півмільйона років тому сотні ссавців, схожих на броненосців, коней і лінивців, закінчили своє життя в карстовій вирві, яка згодом стане Флоридою. Ця карстова вирва, в якій тварини знайшли свій останній притулок, розташована в лісистому регіоні Біг-Бенд і заповнювалася осадом упродовж наступних 500 000 років, аж поки не з’явилися два мисливці за скам’янілостями, повідомляє focus.ua.
У червні 2022 року Роберт Сінібальді та Джозеф Бранін прочісували річище річки в пошуках скам’янілостей у каламутних водах річки Стейнгатчі. Під час експедиції дослідники подивилися вниз і побачили те, що здалося їм зубами коня. Вони продовжили пошуки й врешті-решт знайшли стрижень копита і череп тапіра, а також інші скам’янілості — багато з них у майже первозданному стані.
За словами Сінібальді, справа була не стільки в кількості скам’янілостей, а й у їхній якості. Науковці зазначають, що знали про надзвичайно важливе місце, проте не розуміли, наскільки воно важливе. У своєму нещодавно опублікованому дослідженні вчені описали 552 скам’янілості, знайдені в доісторичній карстовій воронці у Флориді.
Дослідники поділилися своїми висновками з Флоридським музеєм природної історії в Гейнсвіллі. Палеонтологи музею визначили, що скам’янілості збереглися в незрозумілий період плейстоценових льодовикових періодів, званий середнім ірвінгтонським віком північноамериканських наземних ссавців.
Співавтор дослідження, менеджер з палеонтології хребетних у Музеї Флориди Рейчел Нардуччі повідомив: “Найцікавішим є те, що в усьому літописі скам’янілостей, а не тільки у Флориді, відсутній інтервал, до якого належить це місце — середній ірвінгтонський вік північноамериканських наземних ссавців”.
Зазначимо, що для цього відкриття в штаті Саншайн було тільки одне місце зі скам’янілостями цього періоду. У цей період часу річка Стейнхетчі, ймовірно, йшла іншим річищем, коли скам’янілості збереглися. У міру того як протягом наступних кількох тисяч років, річка наближалася до карстової вирви, врешті-решт, вона, ймовірно, розмила колишню яму і змила скам’янілості. У результаті скам’янілості виявилися відкритими вздовж річища річки.
У науки не так багато скам’янілостей, датованих цим періодом, проте в них достатньо зразків із періодів до і після нього. З цього літопису скам’янілостей випливає, що деякі види з раннього плейстоцену вимерли, в той час, як інші вперше з’являються в пізньому плейстоцені. Також є деякі види, які зазнали фізичних змін під час цього еволюційного розриву, включно з нині вимерлим родом Holmesina — тварини, що нагадують сучасних броненосців.
“Holmesina вперше з’явилися близько двох мільйонів років тому і в той період особини важили близько 68 кг, проте більшість сучасних броненосців важать лише від 1,3 до 9 кг”,- повідомляє Нардуччі.
Однак учені також виявили, що з часом істоти ставали більшими, поки новий вид, Holmesina septentrionalis, не досяг ваги близько 215 кг. По суті, це одна й та сама тварина, але з часом вона стала набагато більшою, а її кістки змінилися настільки, що вчені описали її як інший вид.
Читайте також: Науковці знайшли скам’янілості “Панка” й “Емо” віком 430 млн років
Ці нові скам’янілості пропонують рідкісний погляд на те, як відбувався цей процес. Кістки щиколотки й стопи відповідають розміру більшого виду H. septentrionalis, але також мають риси старішого і дрібнішого виду H. Floridanus. За словами Нардуччі, їхня з колегами робота вказує на те, що анатомія виду ніби відставала від збільшення розміру.
Залишити відповідь