Науковцям з Департаменту охорони природи Нової Зеландії вдалося зафільмувати унікальний момент — велетенський хижий равлик Powelliphanta augusta відклав яйце через шию, пише Успіх in UA.
Це перший відомий випадок, коли цей процес був задокументований на відео, повідомляє t4.com.ua.
Равлика знімали під час звичайного зважування в межах програми розведення, яка триває вже майже 20 років. І саме в цей момент з шийного отвору почало з’являтися невелике біле яйце. Інґрід Грюнер, біологиня, яка ще в ранні роки працювала над збереженням виду, назвала побачене “вражаючим”.
“Ми роками займаємося цими равликами, але такого ще не бачили”, — каже вчена.
Powelliphanta augusta, або маунт-Огастуський равлик, — один з найбільших сухопутних равликів у світі. Його розміри — приблизно як у м’яча для гольфу. Вони можуть жити десятки років, деяким особинам у неволі — від 25 до 35 років. І, що не менш цікаво — це хижаки, які полюбляють ласувати дощовими червами та слимаками, втягуючи їх наче спагеті.
Равлики цього виду — гермафродити. Вони мають генітальну пору на шиї, що дозволяє їм залишатися у мушлі під час відкладання яєць.
“Це стратегія виживання, яка дозволяє уникати небезпеки під час розмноження”, — пояснює провідна науковиця Кет Волкер.
У природі Powelliphanta augusta знаходяться на межі зникнення. Їхня єдина природна зона проживання — хребет Маунт-Огастус на Південному острові — була зруйнована у 2006 році через розробку вугільного родовища компанією Solid Energy. Після протестів і судових слухань уряд дозволив розробку, проте біологи встигли евакуювати частину популяції: 4 000 равликів переселили у нові місця, ще 2 000 стали основою для колонії у неволі.
Читайте також: Школярка із Сумщини створила домашню “міні-ферму” з вирощування равликів
На жаль, у 2011 році близько 800 особин загинули через збій у холодильній установці для утримання равликів.
Попри всі труднощі, програма дала результат: у березні 2025 року в неволі перебувало 1 884 равлики різного віку та 2 195 яєць. Деякі нові колонії вже випущені у дику природу, і нині вчені спостерігають за їх адаптацією.
Залишити відповідь