Науковці знайшли найстаріший письмовий доказ звички цілуватися

Науковці знайшли найстаріший письмовий доказ звички цілуватися


Вчені визначили, чому процес поцілунку такий особливий для кожної людини, пише Успіх in UA.

Одна з ідей полягає в тому, що ще з дитинства люди мають вроджену пристрасть до торкання губами: починаючи з грудного вигодовування, кожен з нас асоціює наші губи з позитивною мотивацією.

Існує припущення, що люди налаштовані на поцілунки губи в губи, адже в минулому, після відлучення від грудей, матері пережовували їжу замість кожного з нас, а потім перекладали її нам до рота – така поведінка також притаманна нашим родичам мавпам, повідомляє bbc.com.

По друге, губи дуже чутливі. Вони є однією з небагатьох частин нас, яку не прикривають одягом.

“Чим більше одягу ми носимо, тим частіше цілуємося. Чим менше одягу – тим рідші поцілунки. Цікавим винятком є ​​те, що ми не бачимо поцілунків серед мисливців та збирачів. Єдиний виняток – інуїти в арктичній зоні”, – каже науковець. Вони – єдина група мисливців-збирачів, які, як ми з’ясували, цілуються – знаменитий “океанічний поцілунок”, коли вони труться носами. Насправді ж вони труться ротами. У всіх інших місцях, де є мисливці та збирачі, вони не носять одягу. Це означає, що вони можуть мати чуттєві контакти з будь-якою частиною тіла. Але коли ви носите одяг, єдина доступна чуттєвість, єдине доступне поле дотику — це людське обличчя”, – каже антрополог, професор Вільям Янковяк.

У поцілунків також може бути еволюційна складова.

Підійшовши ближче один до одного, люди можуть вловити запахи один одного. Це може пояснити, чому романтичні поцілунки в губи – насправді не надто поширена людська поведінка.

Згідно з одним аналізом, менше половини всіх культур цілуються в губи. Зі 168 культур з усього світу, як виявив Янковяк, лише 46% надають поцілунку губи романтичного сенсу.

“Я думаю, що ключовим є те, що людську чуттєвість можна висловити багатьма способами, крім простого поцілунку, – пояснює професор. – Але, що цікаво, існує закономірність: чим складнішим є суспільство, тим частіше зустрічаються поцілунки”.

Найстаріший письмовий доказ звички цілуватися міститься у 3500-річних індуїстських ведичних текстах на санскриті.

“Є багато культур, у яких поцілунки в губи схожі на те, як ми цілуємося сьогодні. Але водночас є малайський поцілунок, який описав Дарвін, коли жінка присідає на землю, а чоловік ніби нависає над нею, й вони швидко нюхають одне одного”, – каже Шеріл Крішенбаум, авторка книги “Наука поцілунків”.

Науковці знайшли найстаріший письмовий доказ звички цілуватися

На Тробріандських островах, біля східного узбережжя Папуа Нової Гвінеї, закохані цілуються, покусуючи одне одному вії – що, як каже Кіршенбаум, “для багатьох із нас сьогодні не виглядає як вершина романтики, але їм це пасувало”.

“Усе це передбачає почуття довіри – наблизитися до іншої людини – і дозволяє нам наблизитися до людей, які нам небайдужі”, – додає вона.

Читайте також: Вчені встановили, від кого з батьків діти успадковують інтелект

BBC Earth відповідала на запитання ще у 2015 році щодо того, чому поцілунки не нажто поширені.

“Одна з причин, яка може змусити нас підійти близько до обличчя партнера, – це добре його понюхати. Запах може розкрити багато корисної інформації – про дієту, наявність хвороби, настрій, спорідненість тощо. Але багато тварин мають набагато досконаліший нюх, ніж ми, тому їм не обов’язково підходити настільки близько”, – писала Мелісса Гогенбум.

Проте, як показує практика, для багатьох народів поцілунки фактично не мають ніякого значення.

“Ми бачили, як поцілунки з’являлися та зникали в усьому світі з різних причин – через хвороби або були імператори, які забороняли поцілунки серед свого народу, тому що вважали це своїм привілеєм. Але на одне можна розраховувати напевно – і ми бачимо це знову і знову: попри заборони та хвороби, поцілунки завжди повертаються”, – каже Крішенбаум.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *