Міжнародна група науковців розшифрувала астрономічні малюнки 400-річної давнини, що допомогло розкрити таємницю сонячної активності того часу, пише Успіх in UA.
Дослідники використали спостереження німецького математика Йоганна Кеплера, зроблені в 1607 році, щоб визначити стан 11-річного циклу Сонця.
Йоганн Кеплер, народжений 1571 року, відомий насамперед як автор законів руху планет. Однак його внесок в астрономію не обмежується лише цим. Кеплер також проводив ретельні спостереження за Сонцем, використовуючи примітивний, але ефективний метод, повідомляє itc.ua.
Для спостережень за Сонцем Кеплер застосовував камеру-обскуру. Це простий пристрій, що складається з невеликого отвору в стіні, крізь який проходить сонячне світло і падає на аркуш паперу. Так учений міг безпечно вивчати зображення Сонця і замальовувати його особливості.
Темні плями, які Кеплер зафіксував на поверхні Сонця, насправді є тимчасовими явищами у фотосфері — видимому шарі сонячної атмосфери. Ці ділянки виглядають темнішими, бо їхня температура нижча за навколишні — приблизно 3800 К (3527°C) проти 6000 К (5727°C). Плями виникають через складну взаємодію магнітного поля Сонця з його плазмою під час обертання зірки.
Група дослідників під керівництвом Хісаші Хаякави з Університету Нагої (Японія) застосувала сучасні методи аналізу малюнків Кеплера. Науковці використали закон Шперера, який описує зміну широт формування активних ділянок Сонця протягом сонячного циклу. Результати показали, що спостереження Кеплера припали на кінець сонячного циклу, який передував періоду значного зниження сонячної активності.
Читайте також: У замку астронома Миколи Коперника знайшли унікальний 500-річний пристрій
Отримані дані можуть допомогти астрономам краще зрозуміти тривалі періоди мінімальної сонячної активності, зокрема так званий мінімум Маундера (1645–1715 роки). Цей загадковий етап в історії Сонця досі викликає багато запитань у фахівців. Нова інформація наближає науковців до розгадки причин довготривалих змін у поведінці нашої зірки та їхнього впливу на земний клімат.
Залишити відповідь