Дослідники з Університету штату Айова проаналізували, як журналісти та звичайні користувачі описують штучний інтелект (ШІ). Виявилося, що у повсякденному мовленні люди часто приписують ШІ людські риси — кажуть, що він «знає», «думає» чи «хоче».
Натомість у професійних новинних текстах такі вислови зустрічаються значно рідше, а їхнє використання має більш обережний і нюансований характер, повідомляє www.sciencedaily.com.
Чому це важливо
Антропоморфізм у мові може створювати хибне враження, що ШІ має свідомість або власні наміри. Це здатне призвести до завищених очікувань від технологій та навіть до перекладання відповідальності з людей на алгоритми. Насправді ж рішення ухвалюють розробники та компанії, а ШІ лише аналізує дані та виконує задані інструкції.
Як журналісти пишуть про ШІ
Команда дослідників використала корпус News on the Web, що містить понад 20 мільярдів слів із новинних матеріалів усього світу. Виявилося:
- Найчастіше з ШІ вживали дієслово «потребує» — 661 випадок.
- У текстах про ChatGPT слово «знає» зустрілося лише 32 рази.
- Більшість прикладів описували технічні вимоги («ШІ потребує великих масивів даних»), а не людські якості.
Такі результати пояснюються редакційними стандартами, зокрема рекомендаціями Associated Press, які застерігають від приписування емоцій чи свідомості технологіям.
Нюанси використання
Дослідники наголошують: контекст має вирішальне значення. Фраза «ШІ потребує даних» є технічною, тоді як «ШІ має зрозуміти світ» вже наближає його до людського мислення. Саме такі тонкі відмінності можуть впливати на сприйняття технологій читачами.
Читайте також: MIT розробив «скромний» штучний інтелект для медицини
Висновки:
- ШІ не «знає» і не «думає» — він лише обробляє інформацію.
- Мова формує наше ставлення до технологій, тому журналісти та комунікатори мають бути уважними у виборі слів.
- Навіть рідкісні випадки антропоморфізму можуть підсилювати міфи про можливості ШІ.
Залишити відповідь